БЖЕЗІНСЬКИЙ: ЗАЯВИ ПРО "СМОЛЕНСЬКИЙ ЗАМАХ" - ЦЕ ОГИДНО

На польській політичній сцені присутні особи, які, можливо, є хворими. І своїми заявами про те, що катастрофа президентського Ту-154 під Смоленськом є замахом на вбивство, вони ділять суспільство і підривають авторитет держави. І це огидно.

Про це в інтерв'ю TVN24 заявив колишній радник президента США, американський політолог та геополітичний ідеолог, професор Збіґнєв Бжезінський.

За словами політолога, російська сторона зумисне не віддає уламки літака, бо "Росії важливо, щоб та справа і далі розділяла поляків".            

"На політичній сцені присутні особи, які - свідомо чи підсвідомо, бо хворі - розділяють суспільство і підривають авторитет держави, уряду і правосуддя, - зазначив Бжезінський. - І це огидно".

Американець польського походження розкритикував "безкінечні безвідповідальні дурниці про якийсь смоленський замах".

На його думку, "огидно і мерзенно припускати, що до замаху причетний, ймовірно, польський уряд, а може, й совіти, але так і не сказати, хто ж саме відповідальний [за катастрофу 10 квітня 2010 року]".

"Це все шкодить Польщі і підриває авторитет демократії, - додав Бжезінський. - І дає Росії нагоду й далі поглиблювати недовіру в самій Польщі".

На думку політолога, ті, хто роблять заяви про убивство пасажирів президентського літака, мають нарешті "чітко сказати, кого ж вони вважають за убивць": "Але вони того не роблять, бо бачать, що нема жодних доказів. Тим не менше, вони й далі грають у цю гру. Це невідповідально і гідно зневаги".

Бжезінський сподівається, що "більш відповідальні представники опозиції поставляться інакше" до смоленської теми.

"Бо зараз робляться надзвичайно шкідливі дії, - зазначив політолог. - І вочевидь, ці дії роблять кілька людей, які страждають на якісь психологічні проблеми. З людської точки зору цих людей можна зрозуміти, але їхнім діям нема місця в політичному житті".

Як відомо, минулого тижня газета "Жеч Посполіта" написала про виявлення польськими експертами на уламках Ту-154 у Смоленську та на місці катастрофи урядового літака слідів вибухівки.

Після цього лідер опозиційної партії "Право і справедливість", брат загиблого президента Ярослав Качинський, заявив з парламентської трибуни, що "вбивство 96 людей є неймовірним злочином і всі причетні мають понести відповідальність".

Військова прокуратура, яка розслідує причини трагедії, офіційно спростувала інформацію газети, а голова польського уряду Дональд Туск звинуватив брата Качинського у тому, що той своїми заявами про Смоленську катастрофу "нищить Польщу".

ПІзніше власник "Жеч Посполіта" вибачився за поширення неперевіреної інформацї. Внаслідок скандалу звільнилися кілька редакторів газети, які пустили матеріал про вибухівку у друк.

Як відомо, у травні 2012 роки представники польської парламентської слідчої комісії заявили, що причиною авіакатастрофи літака Качинського стали два вибухи на борту. Про це нібито свідчила велика кількість уламків літака і їхнє розташування після катастрофи. 

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Повністю перебіг подій щодо розслідування катастрофи 2010 року читайте за темою "Трагедія під Смоленськом"

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.