Польща хоче грандіозний меморіал Качинському під Смоленськом - ЗМІ

Польська влада просить виділити територію в 100 тисяч квадратних метрів у Смоленській області Росії - для спорудження меморіалу на місці катастрофи в 2010 році Ту-154, яким летіли президент країни Лех Качиньський і члени уряду Польщі.

Про це повідомляють "Известия".

"Поляки просять територію більше Червоної площі [90 тис. кв.м. - ІП], - розповіло виданню джерело в адміністрації Смоленська. - Буде дивно, якщо ми задовольнимо це прохання. Жителі області не зрозуміють, якщо меморіал займе стільки місця".

Плани забудови території меморіального комплексу - крім власне пам'ятної споруди довжиною 115 м - передбачають зведення каплиці, створення музейної експозиції, а також охоронної і паркувальної зон.

Домовленість про створення меморіалу загиблим в катастрофі під Смоленськом була досягнута президентами Росії та Польщі Дмитром Медведєвим і Броніславом Коморовським у 2011 році. Польська сторона повинна була профінансувати створення меморіалу, а російська - облаштувати його територію. Тоді ж було оголошено конкурс на проект пам'ятника.

У березні минулого року були підведені підсумки, і в квітні 2013 року - третю річницю трагедії - передбачалося відкрити комплекс. Але, як повідомили в адміністрації Смоленської області, жодних робіт досі не ведеться, оскільки не вдалося погодити місце і, головне, площу.

"Ми не можемо дозволити собі зробити з цього меморіалу подразник для нашого населення, для ветеранів області, - заявив губернатор Смоленської області Олексій Островський. - Але, безсумнівно, ми докладемо всіх зусиль для того, щоб ця робота була доведена до кінця".

"Ця історія дуже болісно сприймається в польському суспільстві, - зазначила головний науковий співробітник відділу Східної Європи Інституту наукової інформації з суспільних наук РАН Лариса Ликошіна. - Якщо в Росії будуть виступи проти меморіалу, поляки можуть відреагувати на них з образою".

"Вони [поляки] так наполягають, ніби це їхні землі, - протестує член комітету Госдуми з міжнародних справ Ян Зелінський. - Зрозуміло, що Російська Федерація не буде виконувати ультиматуми".

Урядовий літак Польщі Ту-154 розбився 10 квітня 2010 року в умовах поганої видимості при заході на посадку. На його борту знаходилися президент Польщі Лех Качинський і члени польського уряду. Вони летіли до Смоленська, щоб узяти участь у траурних заходах, присвячених 70-й річниці розстрілу польських офіцерів у Катинському лісі.

Читайте на ІП всі матеріали за темою "Трагедія під Смоленськом"

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.