Спецпроект

Одеса два дні святкуватиме визволення від нацистів

За словами заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Дмитра Волошенкова, святкові заходи з нагоди 67-ої річниці визволення міста від військ нацистської Німеччини триватимуть два дні - 9 і 10 квітня.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"У суботу ми плануємо провести реконструкцію подій дня визволення міста в 1944 році, - сказав Волошенков. - Силами київського військово-історичного клубу "Червона зірка" буде проведено символічний парад від пам'ятника Дюку де Рішельє через Оперний театр до Дерибасівської. У параді візьмуть участь 300 осіб, одягнених у форму бійців Червоної Армії, 7-8 одиниць техніки часів Великої вітчизняної".

У неділю, 10 квітня, у смт Чорноморське (Одеська область) недалеко від пам'ятника воїнам батареї №412 відбудеться масштабна військово-історична реконструкція звільнення Одеси.

У "боях" за звільнення міста візьме участь понад 600 осіб з України, Росії, Білорусі, Естонії, Латвії, Румунії, Чехії та Польщі.

За даними організаторів, у реконструкції також візьмуть участь кораблі військово-морських сил України і авіація Одеського авіа-спортивного клубу. Співробітники Одеської кіностудії забезпечать реалістичні піротехнічні ефекти.

"Бій буде відтворено за подіями Одеської наступальної операції 1944 року. Залишки німецьких військ намагаються вибратися з кільця оточення, - розповів про сценарій бою керівник громадянської організації "Київський клуб "Червона Зірка" Владислав Таранець. - Один із таких потужних осередків опору знаходиться біля селища Чабанка. Завдання радянського морського десанту під прикриттям димової завіси підійти на мінімальну дистанцію до берега і раптово атакувати пристань. Після чого наші війська виб'ють противника з займаних позицій і знищать його артилерію".

Реконструкція "Червоною Зіркою" зимових боїв під Києвом (ФОТО)

У програму святкування Дня визволення Одеси входить також демонстрація військової техніки, обід з військово-польової кухні, покладання квітів до пам'ятника захисникам і визволителям Одеси на меморіалі 412-ої батареї, святковий концерт.

10 квітня в Одеській затоці пройде спуск поминальних вінків на згадку про загиблих моряків і затонулих військових кораблів, а також покладання вінків і квітів до пам'ятника Невідомому матросу та стели "Крила перемоги".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.