Спецпроект

Одеса два дні святкуватиме визволення від нацистів

За словами заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Дмитра Волошенкова, святкові заходи з нагоди 67-ої річниці визволення міста від військ нацистської Німеччини триватимуть два дні - 9 і 10 квітня.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"У суботу ми плануємо провести реконструкцію подій дня визволення міста в 1944 році, - сказав Волошенков. - Силами київського військово-історичного клубу "Червона зірка" буде проведено символічний парад від пам'ятника Дюку де Рішельє через Оперний театр до Дерибасівської. У параді візьмуть участь 300 осіб, одягнених у форму бійців Червоної Армії, 7-8 одиниць техніки часів Великої вітчизняної".

У неділю, 10 квітня, у смт Чорноморське (Одеська область) недалеко від пам'ятника воїнам батареї №412 відбудеться масштабна військово-історична реконструкція звільнення Одеси.

У "боях" за звільнення міста візьме участь понад 600 осіб з України, Росії, Білорусі, Естонії, Латвії, Румунії, Чехії та Польщі.

За даними організаторів, у реконструкції також візьмуть участь кораблі військово-морських сил України і авіація Одеського авіа-спортивного клубу. Співробітники Одеської кіностудії забезпечать реалістичні піротехнічні ефекти.

"Бій буде відтворено за подіями Одеської наступальної операції 1944 року. Залишки німецьких військ намагаються вибратися з кільця оточення, - розповів про сценарій бою керівник громадянської організації "Київський клуб "Червона Зірка" Владислав Таранець. - Один із таких потужних осередків опору знаходиться біля селища Чабанка. Завдання радянського морського десанту під прикриттям димової завіси підійти на мінімальну дистанцію до берега і раптово атакувати пристань. Після чого наші війська виб'ють противника з займаних позицій і знищать його артилерію".

Реконструкція "Червоною Зіркою" зимових боїв під Києвом (ФОТО)

У програму святкування Дня визволення Одеси входить також демонстрація військової техніки, обід з військово-польової кухні, покладання квітів до пам'ятника захисникам і визволителям Одеси на меморіалі 412-ої батареї, святковий концерт.

10 квітня в Одеській затоці пройде спуск поминальних вінків на згадку про загиблих моряків і затонулих військових кораблів, а також покладання вінків і квітів до пам'ятника Невідомому матросу та стели "Крила перемоги".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.