Спецпроект

Ювілей улюбленого космонавта Януковича святкується пишніше за Гагаріна

В Україні святкування 50-річчя польоту першого космонавта відступило перед більш локальною датою - вшануванням людини, якій особисто зобов'язаний президент Янукович.

Про це пишуть "Коментарі".

Як повідомлялося, підготовка до 50-річчя Дня космонавтики ішла пліч-о-пліч із організацією святкування 90-річчя льотчика-космонавта Берегового. Відповідний указ - "Про відзначення 90-річчя Георгія Берегового" - президент України підписав у грудні 2010-го.

Сам Янукович не приховує, що ближчої людини, ніж двічі Герой Радянського союзу і депутат Верховної Ради СРСР Береговий, у нього не було, і що саме Георгій Тимофійович в далеких 1970-х допоміг Віктору Федоровичу стати "двічі несудимим".

Як Береговий клопотався за Януковича (ДОКУМЕНТИ)

Згідно з розпорядженням голови Донецької ОДА Анатолія Близнюка, з 9 березня по 8 квітня в області пройшов конкурс учнів 5-11 класів, присвячений Береговому та Дню космонавтики.

Назва самого розпорядження - "Про заходи з відзначення 90-річчя з дня народження Г. Т. Берегового" - не залишає сумнівів у тому, яку саме подію вважали головною.

У Єнакієвому напередодні свята (Береговий народився 15 квітня) переклали асфальт на вулиці, що носить ім'я космонавта. Також у місті планують закласти Міжнародний політехнічний музей "Український техноленд", який створюється на прохання родичів ювіляра.

Іншим проханням родичів було створити на базі Єнакієвського металургійного технікуму, середньої школи №3 та міського аероклубу військово-патріотичний ліцей з авіаційним ухилом імені Г. Берегового. 

У Луганську планують встановити одразу дві меморіальні дошки. Одну - в обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв "Молодої гварді". Другу - у школі № 29, в якій у шкільному музеї існує окремий стенд, присвячений 12-ому радянському космонавту.

Не відстають від Донбасу і на батьківщині космонавта, Полтавщині. Зараз там стахановськими темпами завершується ремонт доріг, вокзалів та іншої інфраструктури.

В день народження Берегового в його рідному селі Федорівка буде встановлено погруддя, а на вокзалі райцентру Карлівка відбудеться урочиста церемонія відправлення поїзда № 91/92 "Полтава-Москва", який учора отримав іменну назву "Георгій Береговий".

Поїзд вибраний не випадково: якщо на Полтавщині космонавт народився, то в Москві працював - у 1970-1980-х роках він очолював Центр підготовки космонавтів у Підмосков'ї.

Подарунок до Дня народження улюбленого космонавта президента отримають нумізмати та філателісти: НБУ випустив пам'ятну срібну монету (номіналом 5 грн), а Укрпошта проведе спецпогашення тематичних ювілейних марок і конвертів.

Тим часом депутати Київради відмовилися називати одну з вулиць ім'ям Берегового. Мовляв, іменними вулицями слід увічнювати тих, хто зробив внесок у розвиток міста. Однак у столиці пройдуть виставки, концерти та інші урочисті заходи, присвячені ювілею полтавчанина.

У Полтавській області на підготовку до ювілею було витрачено 6,36 млн гривень, з них 5,3 млн дала Південна залізниця. У Єнакієвому на наведення святкової краси "пішло" ще 13 млн.

Для порівняння - цього року на розвиток космічної діяльності та виготовлення космічної техніки держава виділила 60 млн грн. З них 34,6 млн - погашення кредиторської заборгованості за попередній рік.

"Коментарі" відзначають, що подібних за розмахом почестей не удостоювалися ані перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, ані перший українець у космосі Павло Попович. Між тим у 2012-ому країна відзначатиме 50-річчя його легендарного польоту.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.