Спецпроект

У Могилянці видають відоме дослідження "Геноциди Сталіна". Приїде автор

У видавничому домі "Києво-Могилянська академія" вийде друком праця відомого історика Нормана Наймарка "Геноциди Сталіна". Книга вийде у травні, тоді ж запланований візит професора Нормана Наймарка до України.

Видавничий дім Могиняки "КМ Академія" отримав ексклюзивне право на видання "Геноцидів Сталіна" українською мовою від самого автора, повідомили Zaxid.net y прес-центрі НаУКМА.

Попередня програма візиту передбачає проведення публічної лекції та презентації українського видання книги.

Обидва заходи відбудуться у Могилянці 11 травня і будуть відкритими для всіх охочих. Напередодні, 10 травня, в УНІАНі відбудеться прес-конференція професора Наймарка.

Норман Наймарк - один із найавторитетніших сучасних істориків, що досліджують історію XX століття.

У своїй праці він розглядає формування Сталіна як народовбивці, спираючись на його біографію; конкретні епізоди масових убивств у 1930-х роках (розкуркулення, голод в Україні 1932-1933 років, нищівні кампанії проти неросійських народів); Великий терор 1937-1938 років.

Рецензія на американське видання "Геноцидів Сталіна"

Вважаючи питання геноциду важливим для українців, Н. Наймарк сподівається, що "ця книжка допоможе їм ясніше усвідомити динаміку геноциду".

У передмові до українського видання Норман Наймарк зазначає:

"З багатьох причин я радий, що книжку "Геноциди Сталіна" перекладено українською і її видає всесвітньовідома Києво-Могилянська академія.

По-перше, неможливо зрозуміти репресії 1930-х років і "націоналізацію" масових вбивств (перехід від "класової" до "національної" ознаки наприкінці 1920-х - на початку 1930-х років) без вивчення центральної ролі України та українців у цьому процесі.

По-друге, ключова роль Сталіна в геноцидній політиці 1930-х років та його антагоністичне - можна сказати, українофобське - ставлення до політики, історії й культури УРСР та її народу, а надто українських селян, - це невіддільна частина історії геноциду в Радянському Союзі".

Норман М. Наймарк (Norman M. Naimark) - професор, завідувач кафедри східноєвропейських студій імені Роберта та Флоренс МакДонелів Стенфордського університету (США).

Протягом 15 років був професором історії Бостонського університету, працював у Центрі дослідження Росії у Гарвардському університеті (США).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.