Спецпроект

П'ять португальських міст визнали Голодомор геноцидом

П'ять португальських міських рад визнали Голодомор 1932-33 років в Україні геноцидом проти українського народу.

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на голову Спілки українців Португалії Павла Садоху.

За словами Садохи, таким чином португальські муніципалітети висловили свою солідарність з українцями, які проживають в їх адміністративних одиницях.

Голова Спілки українців також сказав, що голови українських громадських організацій порівняли ставлення до українців у Португалії і Росії.

"Зараз українські громадяни, які проживають у Португалії, на рівні з португальськими громадянами захищені законом, безперешкодно створюють громадські організації за етнічною ознакою і суботні українські школи, - зазначив Садоха. - Позитивний внесок українських трудових мігрантів в економіку Португалії було відзначено в 2008 році, коли один із нових проспектів Лісабона отримав назву проспект України".

"Чи можна такі цивілізаційні відносини порівняти із закриттям українських об'єднань в Росії, або навіть з урядовими перешкодами у функціонуванні єдиної української бібліотеки в Москві?" - вважають португальські українці.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.