Спецпроект

Головною ціллю сталінських геноцидів були українці - американський історик

"У 1930-х роках роки були присутні різні форми геноциду. Голодомор можна розглядати як окремий його вияв. Узагальнено ці форми можна назвати "українським геноцидом".

Про це в інтерв'ю радіо "Свобода" повідомив професор Стенфордського університету США Норман Наймарк.

"Крім селян, серед соціальних груп під сталінську машину потрапили так звані "асоціальні елементи", люди, пов'язані з попередніми режимами, - сказав Наймарк. - А потім і сама більшовицька еліта стала об'єктом терору. Серед національних груп також постраждали поляки, німці, кримські татари".

За словами професора, найважливішим є те, щоб просто було визнано сам факт того, що Голодомор був.

"І не так важливо, як це називати - геноцидом чи ні, - підкреслив Наймарк. - Я особисто вважаю, що це був справжній геноцид, і у своїй книзі використовую цей термін. Важливо, щоб люди просто усвідомили: відбулося масове вбивство".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.