Спецпроект

ДЕМ'ЯНЮКУ ДАЛИ 5 РОКІВ ЗА "CПІВУЧАСТЬ У ВБИВСТВІ" (оновлено о 20:10)

Суд у Мюнхені визнав Івана (Джона) Дем'янюка винним у співучасті в убивстві десятків тисяч євреїв у таборі смерті "Собібор", засудивши його до 5-ти років ув'язнення.

Про це повідомляє Українська служба ВВС.

Народженого в Україні Івана Дем'янюка визнали винним у тому, що він був охоронцем у таборі "Собібор" в окупованій нацистами Польщі.

Дем'янюк вислухав вирок суду, сидячи в інвалідному візку, але не виявив жодної реакції.

Корніліус Нестлер, адвокат родин жертв "Собібору" сказав, що немає сумнівів у доказах проти пана Дем'юнюка:

"Він був частиною вбивчої машини, і він - співучасник убивств. Немає жодних сумнівів щодо доказів, і родичі вважають, що необхідно, аби всі, хто брали участь у вбивствах їхніх родин, постали перед відповідальністю до кінця їхнього життя".

Адвокати Дем’янюка кажуть, що будуть оскаржувати вирок.

Івана (Джона) Дем’янюка видали до Німеччини зі США 2009 року.

91-річний пан Дем’янюк заперечує обвинувачення і каже, що його силоміць депортували до Німеччини під час війни.

На суді у четвер пан Дем’янюк відмовився від заключного слова.

"Я звинувачую Німеччину". Промова Дем'янюка у суді в 2010-му

Суд також відкинув вимогу адвокатів про те, що має бути подано більше доказів на процесі, який тривав майже півтора роки.

Прокуратура базувала свої обвинувачення на посвідченні, згідно з яким пан Дем’янюк належав до підрозділу СС "Травники", члени якого працювали в таборах охоронцями.

Свідків, які б бачили пана Дем’янюка у таборі в ролі охоронця, немає.

Адвокати підсудного твердили, що посвідчення було підробкою КГБ. Але фахівці на процесі визнали посвідчення справжнім.

У таборі "Собібор" в окупованій Польщі 1943 року було вбито 27900 євреїв.

Адвокат вимагав виправдати пана Дем’янюка, який увесь процес просидів в кутку зали в інвалідному візку в темних окулярах або лежав у ліжку.

За словами кореспондента Бі-Бі-Сі, він ніяк не реагував на те, що відбувалося в залі суду.

Також судова влада Німеччини дозволила Дем'янюку залишитися на свободі до завершення апеляції в його справі. Директор тюрми Михаель Штумпф повідомив, що Джон-Іван виїхав із пенітенціарного закладу і мешкатиме в будинку престарілих у Мюнхені.

Іван Дем’янюк, який народився в Україні, 1951 року виїхав до США, де працював на автомобільному заводі в Огайо. Він отримав американське громадянство, але згодом його позбавили громадянства.

Пан Дем’янюк провів 8 років під вартою в Ізраїлі у 80-х роках.

20 років тому його було засуджено до смерті в Ізраїлі за злочини в таборі "Треблінка", але той вирок було скасовано після того, як з’явилися нові докази, які підтвердили причетність до цих злочинів іншої людини.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.