Спецпроект

ТАБАЧНИК ВІДМОВИВСЯ ПОКАЗАТИ НОВИЙ ПІДРУЧНИК З ІСТОРІЇ

Міністерство освіти відмовилося надати текст підручника з історії України для 11 класів, який готується до друку.

У відповіді на депутатський запит В'ячеслава Кириленка з вимогою надати для ознайомлення текст підручника з історії, міністр освіти лише вказує авторів підручників для 11 класу з історії України й повідомляє, що "підручники для 11 класу знаходяться у видавництві і готуються до друку".

На думку Кириленка, відмова надати для ознайомлення тексти підручників з історії ще раз підтверджує, що міністр Дмитро Табачник "переписує українську історію", повідомляє УП з посиланням на прес-службу партії "За Україну!".

"Ми неодноразово чули від українських науковців заяви про те, що МОН вимагає вилучити з підручників історії розділи про героїв Крут, Українських Січових Стрільців, визвольну боротьбу УПА в роки Другої світової війни тощо, - зазначив Кириленко. - Відмова надати для ознайомлення текст підручників з історії для 11 класів, які уже знаходяться у друкарнях, на жаль, лише підтверджує слова істориків.

17 березня депутат звернувся з запитом до прем'єр-міністра Азарова з вимогою надати для ознайомлення тексти нових підручників з історії України.

"Зважаючи на неодноразові заяви та дії Дмитра Табачника, спрямовані на перегляд змісту підручників, й викликану цим напругу в середовищі фахівців-істориків і в суспільстві в цілому, загрозу політичного цензурування текстів підручників, прошу дати доручення міністру освіти й науки, молоді та спорту Дмитру Табачнику надати мені як народному депутату України вищезгадані тексти підручників для ознайомлення", - зазначається у ньому.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.