Спецпроект

Петро Ющенко хоче на державному рівні вшанувати князівські шлюби

На одному з останніх засідань ВР депутат від НУНС Петро Ющенко вніс одразу кілька проектів постанов про відзначення ювілеїв історичних осіб.

Про це повідомляє сайт Верховної Ради.

ІП пропонує ознайомитися з законодавчим доробком політика-поціновувача історії України:

8596 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького Народний депутат України
Ющенко П.А.

8595 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 1010-річчя з дня народження шведської принцеси Інгігерди, дружини Ярослава Мудрого Народний депутат України
Ющенко П.А.

8594 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 960-річчя з дня укладення шлюбу Анни Ярославни з Генріхом І Народний депутат України
Ющенко П.А.

8593 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 955-річчя з дня народження преподобного Нестора Літописця Народний депутат України
Ющенко П.А.

8592 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 360-річчя з дня народження святого Димитрія Ростовського, митрополита Ярославського і Ростовського Народний депутат України
Ющенко П.А.

8591 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 960-річчя з дня поставлення митрополита Іларіона на київську кафедру Народний депутат України
Ющенко П.А.

8590 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 960-річчя з дня заснування Києво-Печерського монастиря святим Антонієм Народний депутат України
Ющенко П.А.

8589 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 940-річчя з дня народження давньоруської князівни Євпраксії Всеволодівни - дружини імператора Священної Римської імперії Генріха IV.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.