Таємниця печер Анкор Черч, що могли бути домівкою середньовічного короля. ФОТО

Печерне приміщення у Центральній Англії, яке вважали відомим лише з XVIII сторіччя, створили набагато раніше – у Середньовіччі. Такими є висновки нового дослідження.

Про це пише ВВС. Україна.

 
фото: PA MEDIA

Вчені вважають, що кімнати в печерах Анкор Черч у графстві Дербішир люди створили ще у IX сторіччі, аби там жив відправлений у заслання англо-саксонський король.

Ці печери можуть бути серед найстаріших житлових об'єктів на території Британії. Такого висновку дійшли спеціалісти з Інституту культурної спадщини при Королівському університеті сільського господарства (RAU) та компанії Wessex Archaelogy.

Печери Анкор Черч належать до переліку історичних об'єктів Великої Британії, які перебувають під охороною. Проте раніше вважали, що це природні утворення, які знайшли і почали використовувати як приміщення лише у XVIII сторіччі.

Тоді місцеві аристократи розширили їх і почали влаштовувати всередині свята.

 
фото: PA MEDIA

Керівник нинішнього дослідження, археолог Едмунд Саймонс, вирішив зібрати команду, щоб уважно вивчити цей об'єкт в рамках проєкту, присвяченого печерам Великої Британії. Результати перевищили очікування.

"Це не природна печера. Я не можу уявити процес, який створив стіни, двері, вікна, не кажучи вже про колони", - каже Саймонс.

Саймонс та його колеги провели ретельні вимірювання та дослідження за допомогою дрона, щоб відтворити початковий план приміщення, яке складалося з трьох кімнат та каплиці.

Дослідники дійшли висновку, що вузькі дверні отвори та вікна у приміщенні нагадують стародавню саксонську архітектуру.

 
фото: PA MEDIA

Подібні приміщення могли бути житлом для середньовічних відлюдників, однак географічне положення печери Анкор Черч та місцевий фольклор підштовхнули археологів до сміливіших припущень.

За кілька кілометрів від печер є англіканська церква Святої Марії та Святого Хардульфа, яку заснували у VII сторіччі. Про святого Хардульфа історики знайшли згадку на фрагменті книги XVI сторіччя:

"Святий Хардульф мешкає у келії всередині скелі, неподалік від ріки Трент".

Місцевий фольклор пов'язує Святого Хардульфа з Ердвульфом, королем північного англо-саксонського королівства Нортумбрія. Він натякає, що це одна й та сама людина.

Археолог Едмунд Саймонс переконаний, що це припущення має рацію, і король Ердвульф, якого скинули з трону Нортумбрії у 806 році, став відлюдником і оселився у печері Анкор Черч.

Слово "відлюдник" може асоціюватися у людей з образом старого бороданя, але, за словами Саймонса, в Ердвульфа, скоріше за все, були послідовники, які вважали його святим. Тож печери зробили придатними для його життя та спілкування з людьми.

"Архітектурна подібність з саксонськими будівлями, а також задокументована асоціація Хардульфа та Ердвульфа дозволяють із впевненістю припускати, що ці печери створили та розширили, щоб вони були домівкою для короля-вигнанця", - підсумовує Саймонс.

"Це дивовижно, як приміщення, яке було домівкою, могло існувати у всіх на очах 1200 років, а історики, антиквари та археологи не підозрювали про це", - додав професор археології з RAU Марк Гортон.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.