Спецпроект

У Харкові з'явився сквер Радянської України

Сьогодні, 6 липня, Харківська міська рада на сесії більшістю голосів прийняла рішення назвати сквер на околиці міста іменем Радянської України.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Таку назву скверу запропонувала міська комісія з питань топонімії і охорони історико-культурного середовища.

У пояснювальній записці до проекту рішення наголошується, що сквер вирішили назвати ім'ям Радянської України на честь "важливої історичної події в історії міста Харкова - проголошення радянської влади в Україні і отримання Харковом статусу столиці Української РСР".

"Крім того, така назва скверу стане визнанням видатних заслуг попередніх поколінь у розвитку індустріального і наукового потенціалу міста", - наголошується в пояснювальній записці.

Проти запропонованого проекту рішення голосувала фракція "Батьківщина".

"Напередодні святкування 20-річчя незалежності України давати скверу назву Радянської України нелогічно і неправильно, - сказав депутат від фракції "Батьківщина" Олег Яцина. - Таке рішення не сприятиме консолідації суспільства і в черговий раз розпалюватиме ідеологічні пристрасті".

Міський голова Геннадій Кернес підкреслив, що радянський період - це частина історії Харкова і про нього не слід забувати.

Повідомляється, що сквер, який носитиме ім'я Радянської України, розташований в кварталах історичної забудови соцмістечка Новий Харків, будівництво якого було розпочате у 1930 році.

Перша черга будівництва Нового Харкова передбачала будівництво 5-ти житлових комплексів, що складалися з житлових будинків і установ культурно-побутового призначення. Там же були побудовані виробничі корпуси Харківського тракторного заводу.

На сьогоднішній день площа скверу складає більше 5 гектарів.

До цього скверу планується перенести Монумент на честь проголошення радянської влади в Україні, який зараз стоїть у центрі Харкова, на площі Конституції.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.