Спецпроект

Пошуковці знайшли могилу воїна, якого родичі шукали 65 років

Історико-пошукова організація Пошук-Дніпро, що входить до складу ВГО "Союз "Народна пам'ять", знайшла останки радянського воїна гвардії лейтенанта Чемкенбаєва Курбана Алі, якого родичі шукали протягом 65 років.

Чемкенбаєв Курбан Алі 19-річним юнаком був призваний на фронт з Казахстану. Протягом п'яти років воював, дослужився до звання гвардії лейтенанта та в 24 роки командував взводом солдатів.

Юнак служив у 25 гвардійській дивізії, яка героїчно звільняла Дніпропетровщину. Смерть забрала лейтенанта Чемкенбаєва у 1943-му, при форсуванні Дніпра.

Рідні загиблого розповіли: все що залишилося від діда - кілька листів з фронту, військова світлина та похоронка. Далі були багаторічні пошуки місця загибелі, аби за мусульманським обрядом упокоїти душу солдата. Через Інтернет знайшли історико-пошукову організацію "Пошук-Дніпро".

Bітчизняні пошуковці буквально за два місяці невтомної роботи з архівами знайшли місце поховання лейтенанта Чекменбаєва та повідомили рідним у Казахстан.

Рідна сестра та племінник солдата приїхали на Дніпропетровщину, аби вклонитися праху загиблого та подякувати тим, хто допоміг знайти спокій їхній сім'ї. На братській могилі у селі Калинівка було здійснено мусульманський обряд відправи. А незабаром на цьому місці встановлять невеликий пам'ятник.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.