Спецпроект

Вмер один із діячів УГКЦ часів підпілля

17 серпня на 96-му році життя вмер священик Тернопільсько-Зборіської єпархії УГКЦ Микола Шаварин.

Про це повідомляють "20 хвилин".

Народився отець Микола у 1915 р. у с. Качанівка Підволочиського району в селянській родині. У 1944 р. отримав священицькі свячення з рук владики Никити Будки. Був одружений з Марією Красноперою. Разом вони прожили 52 роки та виховали трьох доньок.

Микола Шаварин - легенда Української греко-католицької церкви на Тернопільщині. Служінню Богові віддав 67 років свого земного життя. Святі літургії відправляв як в Україні, так і Польщі. У 1946 р. був очевидцем ліквідації УГКЦ, а майже через півстоліття - одним із учасників її відновлення.

- Батько неабияк любив дітей, умів з ними спілкуватися, - розповідає ще одна донька священика Ольга Корчинська. - Умів говорити на будь-яку тему, порадити у найважчі миті життя.

Священик більшу частину свого життя діяв у підпіллі, перебував у засланні за відмову зректися віри. За непоборну стійкість у вірі у часи підпілля Папа Римський Іван Павло ІІ відзначив отця Миколу Шаварина спеціальною медаллю та почесною грамотою. Свого часу отець Микола спілкувався із Андреєм Шептицьким та Йосифом Сліпим.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.