Спецпроект

У Запоріжжі демонтують пам'ятний знак жертвам Голодомору

Пам'ятний знак "Жертвам Голодомору та сталінізму", який знаходиться у Запоріжжі, майже повністю демонтовано комунальним підприємством "Титан".

Влада пояснює свої дії тим, що споруда знаходиться у поганому технічному стані, повідомляє громадська ініціатива "Оновлення країни".

За інформацією виконкому Запорізької міської ради, загальна вартість ремонту пам'ятника складає 49,4 тисячі грн. Але джерело фінансування досі невідоме, тож наразі доля пам'ятника невизначена.

"Те, що відбувається з пам'ятником "Жертвам Голодомору" дуже важко назвати реконструкцією, - заявив координатор "ОК" в Запоріжжі Дмитро Харьков. - Насправді це демонтаж, адже міська влада чітко відповіла, що реконструкція розпочнеться тільки після того, як знайдеться джерело фінансування. Це ганьба для нашого обласного центру".

Також він повідомив, що найближчим часом громадська ініціатива "Оновлення країни" і "Національна пам'ять" планують розгорнути кампанію щодо збору грошей, необхідних для проведення ремонтних робіт.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 3 Закону України про Голодомор 1932-1933 років органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень зобов'язані:

- брати участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
- сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості та культури, поширенню інформації про Голодомор 1932-1933 років в Україні серед громадян України та світової громадськості, забезпечувати вивчення трагедії Голодомору в навчальних закладах України;
- вживати заходів щодо увічнення пам'яті жертв та постраждалих від Голодомору 1932-1933 років в Україні, в тому числі спорудження у населених пунктах меморіалів пам'яті та встановлення пам'ятних знаків жертвам Голодомору.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.