Спецпроект

У Кіровограді депутати відмовилися перейменувати Леніна на Шевченка

Депутати Ленінської районної у місті Кіровограді ради депутати більшістю голосів відмовилися підтримати депутатський запит про перейменування району на честь Тараса Шевченка (Шевченківський).

Про це кореспонденту УНІАН повідомили в обласній організації ВО "Свобода", посилаючись на інформацію депутата Ленінської райради від даної політичної партії Ігоря Бур'янова.

За його словами, сьогодні на сесії депутати повинні були лише направити відповідний запит до Кіровоградської міської ради, до компетенції якої належить прийняття рішення з означеного питання, проте більшістю голосів відмовились це робити.

"Ідея перейменувати район зріла давно, а оформилася у конкретну пропозицію під час відзначення 150-річчя перепоховання в Україні Т.Шевченка, - повідомив Бур'янов. - Пізніше на сесії я озвучив усний запит, а тепер ось надійшла черга і до письмового. Питання розглядалося в усіх постійних комісіях ради, і активно ніхто не заперечував проти ідеї перейменування, крім комуністів".

Проте під час голосування пропозицію про перейменування Ленінського району на Шевченківський підтримали лише 9 депутатів із фракції БЮТ-"Батьківщина". Були проти, або зовсім не голосували депутати від Партії регіонів, КПУ, "Солідарність жінок України", "Фронт Змін".

Всього у складі Ленінської в м. Кіровограді райради нараховується 50 депутатів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.