Спецпроект

У Кіровограді депутати відмовилися перейменувати Леніна на Шевченка

Депутати Ленінської районної у місті Кіровограді ради депутати більшістю голосів відмовилися підтримати депутатський запит про перейменування району на честь Тараса Шевченка (Шевченківський).

Про це кореспонденту УНІАН повідомили в обласній організації ВО "Свобода", посилаючись на інформацію депутата Ленінської райради від даної політичної партії Ігоря Бур'янова.

За його словами, сьогодні на сесії депутати повинні були лише направити відповідний запит до Кіровоградської міської ради, до компетенції якої належить прийняття рішення з означеного питання, проте більшістю голосів відмовились це робити.

"Ідея перейменувати район зріла давно, а оформилася у конкретну пропозицію під час відзначення 150-річчя перепоховання в Україні Т.Шевченка, - повідомив Бур'янов. - Пізніше на сесії я озвучив усний запит, а тепер ось надійшла черга і до письмового. Питання розглядалося в усіх постійних комісіях ради, і активно ніхто не заперечував проти ідеї перейменування, крім комуністів".

Проте під час голосування пропозицію про перейменування Ленінського району на Шевченківський підтримали лише 9 депутатів із фракції БЮТ-"Батьківщина". Були проти, або зовсім не голосували депутати від Партії регіонів, КПУ, "Солідарність жінок України", "Фронт Змін".

Всього у складі Ленінської в м. Кіровограді райради нараховується 50 депутатів.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.