АНОНС: ПРЕЗЕНТАЦІЯ "БІБЛІОТЕКИ ІСТОРИЧНОЇ ПРАВДИ" У ЛЬВОВІ

Редакція "Історичної правди", Посольство Республіки Польща, видавництво "Дух і Літера", а також Центр досліджень визвольного руху запрошують Вас на презентацію книжки журналіста, історика, постійного автора "Історичної правди" Олександра Зінченка

Презентація відбудеться в рамках 18-го Форуму видавців у Львові.

 

"Година папуги" - це перша книжка, яка так докладно розповідає про трагедію Катині і про її українські сторінки.

Розслідування Олександра Зінченка на цю тему тут і тут

Ця історія почалася у Львові, Луцьку, Тернополі, продовжилася у Путівлі та Старобільску, і закінчилася для більшості її учасників у Харкові.

У Харкові за кілька весняних тижнів 1940-го року розстріляли майже 4 000 чоловік.

...На довоєнних ярмарках дресирований папуга шарманщика витягав записки з пророцтвами. У таборі військовополонених в українському Старобільську чекісти так само у незбагненому порядку викликали бранців. Той час бранці назвали "Годиною папуги".

Олександр Зінченко, один із авторів документального фільму "Катинь: листи з раю" , розповідає у своїй першій книзі про те, як доля когось відправляє на смерть, а комусь лишає життя.

Це вже друге видання книжки «Година папуги». Перший наклад був вичерпаний вже незабаром після виходу книжки у квітні цього року.

"Появу книжки "Година папуги" Олександра Зінченка, яка являє українську точку зору на катинський злочин, вважаю особливо важливою для нас, поляків. Сталінські злочини, скоєні щодо Українського народу, перевершують усе, свідками чого ми були у ХХ столітті".

 Анджей Вайда,

кінорежисер, лауреат премії "Оскар"

"Людям думаючим варто прочитати книжку Олександра Зінченка. Вона дає щедру поживу для голови і серця - за що її авторові належиться заслужене визнання і велика подяка".

Ярослав Грицак,

Історик

 

"Постійний автор "Історичної правди" Олександр Зінченко написав прекрасну книгу і про історичний, і про людський вимір цієї трагедії. Її повинні прочитати ті, хто дотепер розповідає про Сталіна, "ефективного менеджера", і лукаві - мовляв, треба менше говорити про історію, а дивитись у майбутнє..."

Вахтанг Кіпіані,

журналіст, головний редактор сайту "Історична правда"

 

Резенцію Вахтанга Кіпіані на книжку „Година папуги" можна прочитати тут

 

Презентація першої книжки серії "Бібліотека Історичної Правди" відбудеться у суботу,  17 вересня 2011 р. у львівському Музею-меморіалі "Тюрма на Лонцького" за адресою вул. С.Бандери, 1

Початок - о 14.00.

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.