Меценат пам'ятника Катерині ІІ в Одесі проти музеєфікації фаворитів

З скандально відомого пам'ятника "Засновникам Одеси" планують зняти чотири скульптури фаворитів Імператриці, які є оригіналами.

Про це повідомляє прес-служба компанії "ІНКОР-груп", яка була меценатом при спорудженні пам'ятника. 

В управлінні культури та туризму Одеської міськради посилаються на націоналістів, які свого часу виступали проти реставрації пам'ятника, а тепер звернулися з позовом до суду, стверджують у компанії.

"Ці статуї - пам'ятник культурної спадщини та представляють історичну цінність, але зараз починають руйнуватися. Крім цього фігури знаходяться на балансі у музею Блещунова, тому їх потрібно тримати і зберігати в музеї", - повідомила начальник управління культури та туризму міськради Тетяна Маркова.

Українці, які створили імперію. Помічник Катерини ІІ бюрократ Безбородько

Думку чиновника заперечив меценат комплексної реконструкції Катерининської площі та відтворення пам'ятника Катерині ІІ - гендиректор компанії "ІНКОР-груп" Руслан Тарпан.

"Заяви про те, що фігури Григорія Потьомкіна, Платона Зубова, Йосипа Дерібаса і Франца Деволана руйнуються, не мають під собою ніяких підстав. - зазначив Тарпан. - Я нагадаю, до реставрації ці дивом уцілілі фрагменти пам'ятника стояли під відкритим небом у внутрішньому дворі Одеського історико-краєзнавчого музею та перебували в більш ніж жалюгідному стані. Для реставрації фігур ми запросили найкращих реставраторів, яким вдалося відтворити фігури, відновивши навіть окремі деталі, такі як шпаги та ордени".

За словами Тарпана, "у країнах, де шанують свою історію, дійсно, є практика створення копій пам'ятників. Але не для того, щоб замінювати ними оригінали, а для того, щоб копії стояли в музеях. Кращим виходом із такої ситуації було б вивести фігури з музейної колекції і перевести в статус пам'ятника".

До 2010 року Руслан Тарпан був лідером депутатської фракції "Народна опозиція" (блок Наталії Вітренко) Одеської міськради.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.