Під Києвом відбудеться перший фестиваль часів Великого князівства Литовського

23-25 вересня 2011 р. в розважальному парку "Київська Русь" (розташований в Обухівському районі Київщини) за підтримки Київської ОДА під патронатом посольств Польщі, Росії, Литви та Білорусі в Україні відбудеться міжнародний середньовічний фестиваль "Гості Стародавнього Києва 15 ст." із лицарським турніром "За меч Послів".

Про це повідомляють організатори цього першого українсько-білорусько-литовсько-польсько-російського фестивалю.

За меч Послів змагатимуться представники 6 країн: України, Білорусі, Латвії, Литви Польщі та Росії.

Кужель і меч. Сімейна історія Анастасії Слуцької - від Гедиміна до князя Острозького

У програмі:

- кінний турнір,

- піші бойові турніри (індивідуальні й групові),

- денні та нічні баталії,

- змагання лучників,

- виступи музичних та танцювальних колективів,

- фехтувальні та музичні майстер-класи.

Під Києвом лицарі штурмували середньовічну фортецю (ФОТО)

Крім того, відбудеться реконструкція штурму середньовічної фортеці - лицарі продемонструють, як колись здобувалися укріплені фортеці, представлять тактику, яку тоді використовували, та способи оборони оточеного гарнізону.

На території парку буде створений мальовничій табір, у якому  представники клубів історичної реконструкції продемонструють життя та побут романтичного XV століття.

1240-1795: Геополітична конкуренція Литви, Польщі і Московії (ВІДЕО)

Парк стане також місцем ярмарки майстрів-умільців, заповненої виробами стародавнього ремесла.

Увечері відбудеться масова битва лицарів "Честь і слава".  Завершиться свято яскравим та незабутнім вогняним шоу "Маскарад Чарівної Дами" і феєрверком.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.