Біля Софії Київської знову будуватимуть

Сесія Київради 22 вересня розгляне питання про виділення 0,07 га землі майже біля стін Софії Київської - вул. Золотоворітська, 11 - для будівництва готельного комплексу з паркінгом.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"На жаль, мораторій на будівництво в охоронній зоні Софії Київської залишається фікцією. Тобто, він був проголошений заради піару київської влади, а не для виконання. Чергова гаряча точка від нашої антикультурної київської влади може ось-ось з'явитися в самому центрі Києва", - повідомив О.Бригинець.

Депутат обурений проектом рішення, який є нонсенсом, адже будинок є нововиявленою пам'яткою, об'єктом культурної та історичної спадщини, входить до Зводу пам'яток історії та культури м.Києва і тому не підлягає ніяким змінам, окрім реставрації.

Голова комісії Київради з питань культури та туризму вимагатиме зняття зазначеного питання з розгляду.

Будівля на вул. Золотоворітська, 11 збудована 1880 року була прибутковим будинком з мебльованими кімнатами. З 1902 в ньому містилась друкарня С.Яковлєва. У 1911-14 роки в ньому були влаштовані Вищі жіночі курси.

На сьогодні будівля з архітектурної точки зору перебуває в чудовому стані - навіть такі дрібні деталі як менандри та гірлянди, добре збереглися.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.