Росіянка повернула Львову вкрадену в 1980-их ікону

Pосiйський мистецтвознавець повернула в Україну iкону XV столiття, викрадену з львiвського музею в 1980-х рр.

Про це повідомляє "Інтерфакс" .

Iкону XV столiття "Розп'яття з предстоящими", вкрадену в 1984 роцi з Львiвського музею нацiонального мистецтва, повернули в Україну. Церемонiя передання святого образа вiдбулася в середу в Будинку митрополита на територiї нацiонального заповiдника "Софiя Київська".

Мiнiстр культури України Михайло Кулиняк назвав день повернення iкони в Україну "справжнiм святом".

Дарувальниця iкони, мистецтвознавець iз Росiї Любов Єлизаветiна розповiла, що викрадачi скоїли "злочинний вчинок" - на iконi були зображення двох янголiв, що лiтали над хрестом, але зловмисники їх видалили.

"Серйозна наукова робота... допомогла iдентифiкувати, що це i є iкона, яку викрали з львiвського музею", - зазначила Єлизаветiна, додавши, що це було складно встановити, маючи лише стару чорно-бiлу фотографiю викраденого шедевра.

Генеральний директор Нацiонального музею iм. А.Шептицького (Львiв) Iгор Кожан подякував Л.Єлизаветiнiй за повернення святого образа.

Iкону "Розп'яття з предстоящими" вкрали з фондосховища музею в 1984 роцi разом з iншими образами (понад 20). Цiнностi було вивезено за кордон, частину iкон зловмисники продали.

На початку 2010 року з'ясувалося, що "Розп'яття з предстоящими" перебуває в зiбраннi росiйського колекцiонера iкон Михайла Де Буара (Єлизаветiна). Вiн придбав образ у 2007 роцi в Нiмеччинi. Його вдова Л.Єлизаветiна висловила бажання повернути iкону львiвському музею.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.