Янукович, Азаров і Литвин привітали радянських партизанів

Президент України Вiктор Янукович, прем'єр-мiнiстр України Микола Азаров, голова ВР Володимир Литвин привiтали ветеранiв iз 70-ю рiчницею початку партизанського руху в Українi в перiод Другої світової війни та Днем партизанської слави.

Про це повідомляє "Інтерфакс"

"Це особлива подiя для багатьох людей старшого поколiння - учасникiв руху опору. Кожен iз них зробив свiй внесок у загальну перемогу над ворогом", - йдеться в привiтаннi Януковича, текст якого оприлюднено на сайтi глави держави.

Президент наголосив, що завдяки героїзму ветеранiв вiйни - партизанів i пiдпiльникiв - нинi будує своє майбутнє незалежна та єдина Україна.

Українськими партизанами захоплювався Че Гевара

Прем'єр України зазначив, що партизанський рух в Українi за своїми масштабами був одним iз найпотужнiших у Європi. "Подвиг партизанів та пiдпiльникiв у роки Великої Вiтчизняної вiйни є гiдним прикладом для виховання у молодого поколiння мужностi, самовiдданостi та патрiотизму", - йдеться в привiтаннi Азарова.

Литвин же назвав партизанів i пiдпiльникiв героями фронту "без тилiв i флангiв".

День партизанської слави вiдзначається в Українi 22 вересня. Вiдповiдний указ пiдписав у 2001 роцi другий президент країни Леонiд Кучма.

З нагоди ювілею Янукович нагородив представників ветеранських організацій урядовими нагородами.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.