Hugo Boss вибачився за нацизм і остарбайтерів

Німецький будинок моди Hugo Boss вибачився за погане ставлення до тих, кого у роки Другої світової війни змушували працювати на їх фабриці, що випускала військову форму для нацистів.

Вибачення пролунали одночасно із виходом нової книги про історію компанії у роки правління Гітлера, що видана за замовленням безпосередньо концерну, повідомляє УП.Життя з посиланням на ВВС.

Автор книги робить висновок, що засновник фірми Х'юго Босс був відданим прибічником нацистської партії.

Компанія повісила на власному сайті заяву, у якій висловила "глибоке співчуття із приводу страждань, які випали на долю тих, хто працював на фабриці Х'юго Босса при нацистах".

Після війни Босса було оштрафовано за участь у роботі нацистської організації.

Книга "Hugo Boss, 1924-1945" розповідає про долю людини, яка заснувала текстильну фабрику у місті Метциген.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.