У Берліні покажуть "Назви своє ім'я" Буковського-Спілберга

Український Кіноклуб Берліну до 70-ї річниці трагедії в Бабиному Ярі демонструватиме фільм „Назви своє ім'я" (2006).

Режисер фільму - Сергій Буковський, один з кращих українських документалістів сучасності. Продюсери фільму: Стівен Спілберг та Віктор Пінчук. Фільм брав участь у багатьох фестивалях, та став переможцем у категорії „Особлива відзнака" керівництва Меморіалу Яд Вашем.

„Назви своє ім'я" - це документальний фільм про Голокост в Україні. Режисер використовує в фільмі свідоцтва українською та російською з Архіву Інституту Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії та веде таким чином свою нитку чутливої розповіді історій окупації, знищення та спасіння.

Українським журналістом Дмитро Десятериком фільм був названий „талановитою й вишуканою спробою запобігти звірству безіменності."

Опис фільму з офіційної веб-сторінки:

"Режисер Сергій Буковський запрошує глядача в подорож відкриттів, поринаючи разом з українськими студентками-розшифровувачками у свідоцтва місцевих єврейських жителів, які дивом вціліли під час масових розстрілів, а також тих, хто рятував своїх друзів, сусідів і зовсім незнайомих людей під час Голокосту.

Ми довідаємося про те, що їм довелось пережити, і разом з тим одержимо можливість поглянути на сучасну Україну й довідатися про етнічні стереотипи, що продовжують існувати й понині, а також про те, як пострадянське суспільство вирішує питання про увічнення місць масових розстрілів десятків тисяч єврейських родин та інших жертв нацизму."

Після показу фільму відбудеться дискусія з берлінським журналістом Крістофом Філінгером, позаштатним співробітником Американського Єврейського Комітету, про проект "Масові поховання євреїв, знищених під час Голокосту" на території сьогоднішньої України, та про пам'ять про Голокост у сучасній Україні. Модерація: Олександра Бінерт.

Місце проведення: Фільм буде показаний в театрі „Панда" (Адреса: Kulturbrauerei, Knaackstrasse 97, 10435 Berlin).

Коли: 29.09.2011, початок о 19 годині.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.