Спецпроект

На Житомирщині вшанували пам'ять євреїв і хочуть меморіал

Сьогодні на Житомирщині у лісі поблизу хутора Довжик вшанували пам'ять розстріляних фашистами в роки війни євреїв.

Як передає кореспондент УНІАН, участь у мітингу біля пам'ятника розстріляним євреям взяли керівники обласної та районної влади, ветерани Великої Вітчизняної війни, місцеві жителі, активісти єврейської громади Житомирщини.

Під час жалобної церемонії вшанування жертв фашизму наголошувалося, що 70 років тому на цьому місці було страчено 9 тис. 629 осіб.

Саме тому єврейська громада Житомира днями започаткувала новий проект, який має на меті увічнити імена усіх розстріляних.

В рамках цього проекту планується створити меморіал, на якому викарбують їхні імена.

Для цього пошуківці працюватимуть в архівах, у тому числі в Єрусалимі, вивчатимуть й інші джерела.

На мітингу активісти єврейської громади закликали небайдужих людей долучитися до цієї справи.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.