Спецпроект

На Житомирщині вшанували пам'ять євреїв і хочуть меморіал

Сьогодні на Житомирщині у лісі поблизу хутора Довжик вшанували пам'ять розстріляних фашистами в роки війни євреїв.

Як передає кореспондент УНІАН, участь у мітингу біля пам'ятника розстріляним євреям взяли керівники обласної та районної влади, ветерани Великої Вітчизняної війни, місцеві жителі, активісти єврейської громади Житомирщини.

Під час жалобної церемонії вшанування жертв фашизму наголошувалося, що 70 років тому на цьому місці було страчено 9 тис. 629 осіб.

Саме тому єврейська громада Житомира днями започаткувала новий проект, який має на меті увічнити імена усіх розстріляних.

В рамках цього проекту планується створити меморіал, на якому викарбують їхні імена.

Для цього пошуківці працюватимуть в архівах, у тому числі в Єрусалимі, вивчатимуть й інші джерела.

На мітингу активісти єврейської громади закликали небайдужих людей долучитися до цієї справи.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.