Спецпроект

В Музеї Голодомору відкривається нова виставка

Напередодні 78 роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 років Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" відкриває виставку картин із циклу "Розгойдані дзвони пам'яті". Ці твори - спроба відомого художника Валерія Франчука передати трагічні сторінки голоду мовою мистецтва.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Відкриття виставки відбудеться 5 жовтня 2011 року о 12:00 за адресою вулиця Івана Мазепи, 15а.

На відкритті виступлять:

Валерій Франчук, автор циклу "Розгойдані дзвони пам'яті", заслужений художник, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка;

Ігор Діденко, директор Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні";

Михайло Кулиняк, міністр культури і туризму України;

Іван Васюник, співголова Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні;

Ніна
Матвієнко, видатна українська співачка;

Микола Жулинський, директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАНУ;

Леонід Сотник, голова Київської спілки художників України;

Ганна Олійник, мистецтвознавець.

Цикл "Розгойдані дзвони пам'яті" автор передає в дар для експонування в Меморіалі пам'яті жертв голодоморів в Україні.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.