У Жовтому корпусі дискутуватимуть про спадщину Середньовіччя

В Київському національному університеті ім.Шевченка відбудеться IV-та Академічна дискусія "Спадщина Середньовічних Сходу й Заходу та європейська ідентичність України" - у рамках проекту "Українська гуманітаристика: діалог культур між Сходом і Заходом".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Дискусія відбудеться 14 жовтня 2011 року за адресою: бульв Т.Шевченка, 14, ауд. 63, з 9.30 до 15.00.

У програмі заходу:

     9.30 - 10.30

     Вітальне слово:

     Володимир Бугров (КНУ імені Тараса Шевченка),

     Григорій Семенюк (Інститут філології),

     Мирослав Попович (Інститут філософії),

     Микола Жулинський (Інститут літератури)

10.30 - 12.00

І подіумна дискусія "Середньовіччя і богословсько-філософська думка":

       історія української філософської думки і спадщина Отців Церкви; латинська схоластика в українській гуманітаристиці;

     Юрій Чорноморець, доктор філософських наук, професор Національного університету державної податкової служби України.

     Володимир Бурега, кандидат теології, кандидат історичних наук, проректор Київської Духовної Академії з наукової роботи.

     Андрій Баумейстер, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

     Олександр Сарапін,  кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства Національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

     Микола Симчич, кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу історії філософії України Інституту філософії НАН України.

     Руслана Демчук, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології Національного університету Києво-Могилянська Академія. 

12.00 - 12.30 - вільна дискусія.

12.30 - 13.00 - перерва на каву. 
 

13.00 - 14.30

ІІ подіумна дискусія "Середньовіччя і література; Середньовіччя й мистецький контекст української культури".

     Микола Сулима, д.філол. н. (Інститут літератури НАН України)

     Юрій Пелешенко, д.філол. н. (Інститут літератури НАН України)

     Оксана Сліпушко, д.філол. н., проф. (Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка)

     В'ячеслав Корнієнко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська»

     Дмитро Степовик, проф., доктор мистецтвознавства, завідувач відділу Інституту мистецтва та етнографії НАН України.

     Леся Звонська,  д.філол. н., проф. (Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка)

     Юля Джугастрянська, к.філол.н., літературознавець, перекладач, куратор номінації "Романи" Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п"єс і пісенної лірики "Коронація слова", ст. викладач кафедри перекладу КУ імені Бориса Грінченка. 

14.30 - 15.30 - вільна дискусія.

16.00 - 17.00 - доповідь Надії Нікітенко, д. істор. наук, провідного наук. спіробітника заповідника "Софія Київська" (у приміщенні Національного заповідника "Софія Київська", вул. Володимирська, 24)

Спеціальними запрошеними гостями IV Академічної дискусії буде Хор регентів Інституту мистецтв КНПУ імені М. Драгоманова під керівництвом кандидата наук з мистецтвознавства, протодиякона Дмитра Болгарського


Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.