На річницю УПА маршируватимуть сім політичних сил

69-ту річницю створення Української повстанської армії (УПА) у Києві будуть святкувати сім партій і організацій.

Така кількість заявок подана до Київської міської державної адміністрації на 14 жовтня, повідомляють "Українські новини" з посиланням на представника прес-служби КМДА.

Партія ВО "Свобода" подала заявку на проведення маршу слави УПА (кількість учасників - 20 тис.) за маршрутом: парк Шевченка - вул. Володимирська - Софійська площа - Михайлівська площа.

Конгрес Українських Націоналістів подав заявку на проведення заходів до Дня створення УПА та свята Покрови (500 учасників, 9:00-12:30) на Аскольдовій могилі, площі Слави, біля Адміністрації Президента.

Конфедерація праці України подала заявку на проведення акції "Захистимо місто-герой від бандерівської нечисті" (1500 учасників, 11:00) на Бессарабській площі, вул. Хрещатик, Європейській площі.

Також заявки подали Комуністична партія на проведення мітингу на Бессарабській площі (200 чоловік, 11:00-20:00); Українська народна партія - на проведення мітингу з нагоди 69 річниці створення УПА на Софійській площі (300 осіб, 11:30-14: 30); Українська народна самооборона - хода від площі Слави до АПУ (300 осіб, 11:40-12:30), партія "Київська Русь" - покладання квітів біля пам'ятника Ватутіну в парку Слави (50 чоловік, 9:00-11:30).

Українська повстанська армія (УПА) була створена 14 жовтня 1942 року.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.