АНОНС: презентація спогадів Ірини Савицької-Козак

Як зв’язковій Романа Шухевича, у 1946 р. її вдалося перебратися через окуповані Червоною армією землі і добратися до Німеччини, щоб поінформувати Степана Бандеру про зміни, які сталися у підпільному русі під час і після війни. Спогади містять численні деталі про діяльність українського націоналістичного підпілля -- зокрема характеристики Романа Шухевича і Степана Бандери, оцінку ролі жінок в УПА та ідеологічної еволюції ОУН, багату інформацію про конфлікт між різними націоналістичними групами у повоєнній діаспорі

У середу, 23 лютого 2022, о 19.00 почнеться чергове засідання книжкового семінару, зорганізованого за участі Програми дослідження модерної української історії і суспільства ім. Петра Яцика.

Тим разом будуть обговорюватися спогади Ірини Савицької-Козак (1925-2014), активної діячки ОУН та голови Крайового Українського Червоного Хреста УПА.

 

Як зв'язковій Романа Шухевича, у 1946 р. її вдалося перебратися через окуповані Червоною армією землі і добратися до Німеччини, щоб поінформувати Степана Бандеру про зміни, які сталися у підпільному русі під час і після війни.

Спогади містять численні деталі про діяльність українського націоналістичного підпілля -- зокрема характеристики Романа Шухевича і Степана Бандери, оцінку ролі жінок в УПА та ідеологічної еволюції ОУН, багату інформацію про конфлікт між різними націоналістичними групами у повоєнній діаспорі.

В обговоренні книжки братимуть участь проф. Олександр Мотиль (Університет Ратґерс), проф. Мирослав Шкандрій (Університет Манітоби) та Вахтанг Кіпіані (Історична правда). Дискусію провадитиме проф. Ярослав Грицак (Український Католицький Університет).

Обговорення книжки буде вестися англійською та українською мовами та супроводжуватиметься синхронним перекладом.

Зареєструватися для участі у семінарі можна за адресою https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN_FvakqsXkT4CZpvWUL7w0Mg

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.