АНОНС: презентація спогадів Ірини Савицької-Козак

Як зв’язковій Романа Шухевича, у 1946 р. її вдалося перебратися через окуповані Червоною армією землі і добратися до Німеччини, щоб поінформувати Степана Бандеру про зміни, які сталися у підпільному русі під час і після війни. Спогади містять численні деталі про діяльність українського націоналістичного підпілля -- зокрема характеристики Романа Шухевича і Степана Бандери, оцінку ролі жінок в УПА та ідеологічної еволюції ОУН, багату інформацію про конфлікт між різними націоналістичними групами у повоєнній діаспорі

У середу, 23 лютого 2022, о 19.00 почнеться чергове засідання книжкового семінару, зорганізованого за участі Програми дослідження модерної української історії і суспільства ім. Петра Яцика.

Тим разом будуть обговорюватися спогади Ірини Савицької-Козак (1925-2014), активної діячки ОУН та голови Крайового Українського Червоного Хреста УПА.

 

Як зв'язковій Романа Шухевича, у 1946 р. її вдалося перебратися через окуповані Червоною армією землі і добратися до Німеччини, щоб поінформувати Степана Бандеру про зміни, які сталися у підпільному русі під час і після війни.

Спогади містять численні деталі про діяльність українського націоналістичного підпілля -- зокрема характеристики Романа Шухевича і Степана Бандери, оцінку ролі жінок в УПА та ідеологічної еволюції ОУН, багату інформацію про конфлікт між різними націоналістичними групами у повоєнній діаспорі.

В обговоренні книжки братимуть участь проф. Олександр Мотиль (Університет Ратґерс), проф. Мирослав Шкандрій (Університет Манітоби) та Вахтанг Кіпіані (Історична правда). Дискусію провадитиме проф. Ярослав Грицак (Український Католицький Університет).

Обговорення книжки буде вестися англійською та українською мовами та супроводжуватиметься синхронним перекладом.

Зареєструватися для участі у семінарі можна за адресою https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN_FvakqsXkT4CZpvWUL7w0Mg

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.