Гофман не екранізуватиме "Чорного Ворона". "Мені дуже не сподобалося"

Польський режисер Єжи Гофман сказав, що він прочитав надіслану йому книгу Василя Шкляра "Чорний Ворон" і відмовився знімати по ній фільм, бо роман йому "дуже не сподобався".

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на "Сегодня".

У відповідь на запитання, чи справді екс-президент України Віктор Ющенко хоче запропонувати режисерові екранізувати роман Шкляра про повстанців 1920-их років, Гофман відповів, що йому дійсно робили таку пропозицію і надсилали книгу для прочитання.

"Чорний Ворон" (уривки з роману)

Однак реакція режисера на роман була жорсткою: "Мені дуже не сподобалася книга. Я відмовився знімати за нею фільм".

Раніше Шкляр заявив, що Ющенко пообіцяв залучити до екранізації "Чорного Ворона" голлівудського актора і режисера Мела Гібсона.

Нагадаємо, що оголошено збір коштів на екранізацію історичного бестселеру. Станом на травень 2011 року було зібрано близько 300 тисяч грн.

Як Шкляреві премію в Холодному Яру вручали (ФОТО)

Роман "Чорний Ворон" оповідає про збройну боротьбу українців (повстанців Черкащини, Кіровоградщини і Київщини) проти більшовицької влади у 20-х роках ХХ століття, ще кілька років після того, як влада УНР емігрувала з України.

Польський режисер Єжи Гофман, відомий екранізацією роману Генриха Сенкевича про визвольну війну Богдана Хмельницького "Вогнем і мечем", сьогодні прилетів із Варшави до Києва на кінофестиваль "Молодість".

У новому фільмі Гофмана знявся і його улюбленець (а також усіх польських глядачок :)) Олександр Домогаров

Він представить свій новий фільм - до речі, якраз про 1920 рік - про похід Червоної армії на Польщу. Називається він "Варшавська битва" і знятий у 3D. Дивіться його трейлер у розділі "ВІДЕО".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.