На екранізацію "Чорного Ворона" хочуть запросити Мела Ґібсона

Віктор Ющенко планує запросити для екранізації нашумілого роману "Чорний Ворон" Василя Шкляра голлівудського актора й режисера Мела Ґібсона.

Про це розповів сам Шкляр на своєму творчому вечорі у Львові, повідомляє газета "Сегодня".

Правда, у якій якості збираються запросити Гібсона - режисера чи актора - поки неясно.

За словами Шкляра, цей фільм - завдання номер один для Ющенка, який уже провів переговори з польським режисером Єжи Гофманом.

"Ющенко також обіцяв мені, що вийде на Гібсона, а я йому сказав, що це фантастика", - поділився Шкляр.

"Однак кіношники говорять мені, що це реально, адже Гібсон знімав фільм "Хоробре серце" про боротьбу шотландців за незалежність", - додав письменник.

"Чорний ворон" (уривки з роману)

Мел Гібсон був і продюсером, і режисером, і виконавцем головної ролі в "Хороброму серці" (бюджет фільму - 53 мільйони доларів). Гонорари Гібсона як актора - 15-25 мільйонів доларів за фільм, зазначає газета.

Роман Шкляра "Чорний ворон" оповідає про збройну боротьбу українців проти більшовиків у 20-х роках ХХ століття.

Після скандалу з отриманням Шклярем шевченківської премії, ініціативна група кінематографістів наприкінці минулого року почала збір пожертвувань на зйомки блокбастера по "Чорному ворону".

"Справа просувається", - сказав автор роману на своєму вечорі в рамках форуму видавців, який пройшов минулого тижня у Львові.

Мюнхенський договір 1938: зрада напередодні війни

Годинник на празькому головному вокзалі, пойменованого на честь Вудро Вілсона, показував третю годину дня. З щойно прибулого потягу на перон вийшов високий акуратно вдягнений чоловік поважного віку – колишній міністр торгівлі Великобританії, а нині просто лорд Уолтер Ранcімен. Надворі було третє серпня 1938 року. Лорд Ранcімен прибув в Прагу із непростим завданням – переконати президента Чехословаччини Едварда Бенеша віддати прикордонні області своєї країни німецькому Райху.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza