В Могилянці презентують "Спогади" історика Полонської-Василенко

26 жовтня 2011 року у Конґреґаційній залі НаУКМА (вул. Сковороди, 2) відбудеться презентація книги спогадів одного з найвідоміших українських істориків ХХ століття, багаторічного декана філософського факультету Українського вільного університету в Мюнхені Наталії Полонської-Василенко.

"Спогади" одного з найцікавіших українських істориків розкривають широку картину українського суспільно-політичного та інтелектуального життя України першої половини ХХ століття. У них охоплено всі вузлові події доби: революцію 1905 р., події 1917-1920 рр., українізацію 1920-х рр., процес СВУ, масові репресії 1930-х...

Мемуари Н. Полонської-Василенко опубліковано за рукописом уперше й доповнено текстами, що публікувалися в малотиражній еміграційній періодиці.

Презентація відбудеться 26 жовтня 2011 року о 17.00.

Головуватиме на презентації Почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" В'ячеслав Брюховецький. У заході візьме участь упорядник книги Валерій Шевчук.

До виступів запрошено відомих істориків, серед них: Сергій Білокінь, Ігор Верба, Ігор Гирич, Олександр Удод, Ігор Усенко, Олексій Ясь.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.