В КИЄВІ ЗНИКЛО 52 ПАМ'ЯТКИ АРХЕОЛОГІЇ

Інвентаризація центрального історичного ареалу Києва виявила зникнення 52 пам'яток археології. 13 знаходяться в аварійному стані, 46 пам'яток вже не існує, а 6 - не знайдено взагалі.

Про це стало відомо під час обговорення Історико-архітектурного опорного плану Києва, який є складовою Генерального плану до 2025 року, на Консультативній раді Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (КМДА).

Повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"В нас є хороша новина - в Києві з 2042 археологічних пам'яток все ж залишилось 1990 пам'яток, з яких лише 13 - в критичному стані. Тож рейдерам і забудовникам ще нищити їх і нищити", заявив Бригинець.

Голова комісії наголосив на тому, що потрібно звернути особливу увагу на іншу цифру: за останні роки в Києві зникло 52 пам'ятки. Це лише ті пам'ятки, які мали офіційний статус.

Нагадаємо вересні 2011 року для вивезення археологічних експонатів Музею історії Києва з "Будинку Петра" на Поділ приїхала... звичайна вантажівка. На вимогу співробітників музею надати документ про право перевезення музейних експонатів водій і вантажники, що приїхали за ними, ретирувалися.

Після цього завідувач археологічним відділом Музею історії Києва Віталій Ковалинський заявив, що відділ за підозрілих обставин намагаються виселити з "Будиночку Петра" на Подолі у непристосовані приміщення.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.