Багатостраждальний Музей історії Києва знову виселяють

Археологічний відділ Музею історії Києва знову виселяють з Будиночка Петра.

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на завідувача відділом Музею історії Києва Віталія Ковалинського.

За його словами, сьогодні, 13 вересня, о 9:00 до будиночка Петра I (по вул. Костянтинівській, 6/9), в якому розташовується археологічний відділ Музею історії Києва, під'їхала машина з вантажниками і почалося примусове виселення музею.

"Управління Культури з незрозумілих для нас причин і, незважаючи на наші протести, видало наказ про негайне виселення археологічних фондів у кількості 120 одиниць - тобто, абсолютно крихких речей - в інший часовий непристосоване приміщення, - наголосив Ковалинський. - Чому вони так зробили - не знаю. Зараз Будиночок Петра знаходиться у веденні не Управління культури, а Управління охорони пам'яток. Але чомусь наказ цей віддала пані Зоріна (Світлана Зоріна, голова Головного управління культури і мистецтв КМДА)".

За його словами, поки що вивезли кілька стелажів. При цьому про переїзд працівники попереджені не були.

Виселяють археологічний відділ на 4-й поверх Українського дому, де вже 8 років складовані інші фонди Музею Києва.

"Справа в тому, що археологічні фонди - це зовсім інше, з ними потрібно дуже акуратно поводитися, і при будь-якому переміщенні вони псуються і руйнуються, - пояснив заввідділом. - Звичайно, коли-небудь їх потрібно було б перевозити, але відразу в постійне приміщення. А постійне приміщення, яке пропонує нам Олександр Попов на "Театральній", абсолютно не підходить за всіма параметрами".

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище