Багатостраждальний Музей історії Києва знову виселяють

Археологічний відділ Музею історії Києва знову виселяють з Будиночка Петра.

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на завідувача відділом Музею історії Києва Віталія Ковалинського.

За його словами, сьогодні, 13 вересня, о 9:00 до будиночка Петра I (по вул. Костянтинівській, 6/9), в якому розташовується археологічний відділ Музею історії Києва, під'їхала машина з вантажниками і почалося примусове виселення музею.

"Управління Культури з незрозумілих для нас причин і, незважаючи на наші протести, видало наказ про негайне виселення археологічних фондів у кількості 120 одиниць - тобто, абсолютно крихких речей - в інший часовий непристосоване приміщення, - наголосив Ковалинський. - Чому вони так зробили - не знаю. Зараз Будиночок Петра знаходиться у веденні не Управління культури, а Управління охорони пам'яток. Але чомусь наказ цей віддала пані Зоріна (Світлана Зоріна, голова Головного управління культури і мистецтв КМДА)".

За його словами, поки що вивезли кілька стелажів. При цьому про переїзд працівники попереджені не були.

Виселяють археологічний відділ на 4-й поверх Українського дому, де вже 8 років складовані інші фонди Музею Києва.

"Справа в тому, що археологічні фонди - це зовсім інше, з ними потрібно дуже акуратно поводитися, і при будь-якому переміщенні вони псуються і руйнуються, - пояснив заввідділом. - Звичайно, коли-небудь їх потрібно було б перевозити, але відразу в постійне приміщення. А постійне приміщення, яке пропонує нам Олександр Попов на "Театральній", абсолютно не підходить за всіма параметрами".

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.