Луганський суд вважає, що вивішувати червоні прапори - нормально

Луганський окружний адмінсуд відмовився визнати незаконним рішення Луганської облради про вивішуванні прапора Перемоги у річницю початку Великої вітчизняної війни.

Про це повідомляє прес-служба облради.

"Оскаржуваний пункт рішення не встановлює, не змінює і не припиняє норми права: в ньому депутати просто висловили свою позицію, своє бажання увіковічнити пам'ять жертв Великої Вітчизняної війти та подвиг переможців. І в жодному разі не зазіхати на державні символи", - зазначили представники облради в суді.

Крім того, як повідомили захисники, рішення облради не було і не могло послужити керівництвом до дії для інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ або організацій, оскільки не носить імперативного характеру.

Як відомо, у червні Конституційний суд визнав незаконним використання червоного прапора на рівні з державним стягом України.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.