З проекту Генплану Києва вилучено 300 археологічних пам'яток із 360-ти

До Історико-архітектурного опорного плану Києва, який є складовою частиною проекту Генерального плану Києва до 2025 року, не занесено понад 300 археологічних пам'яток із 360 об'єктів.

Про це повідомляє прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"Формальна причина того, що археологічні пам'ятки в новому Генплані відсутні і не будуть позначені на карті Києва, - те, що межі цих пам'яток досі не встановлені, - пояснив депутат. - Таким чином, у 300 випадках із 360 власників земельної ділянки можуть навіть не попередити про те, що ділянка, на якій вони збираються будувати, містить археологічну пам'ятку".

Депутат зазначив, що окрім незаконного нищення археологічних пам'яток - як це було у випадку знищення залишків давньокиївської садиби на Щекавиці, де незаконно без археологічних досліджень велись земляні роботи - можливий варіант, коли через незнання земельні роботи забудовник ненавмисно знищить археологічну пам'ятку.

Нагадаємо, що проект Генплану Києва до 2025 року передбачає скорочення історичних ареалів міста.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.