Пуща-Водиця більше не буде історичним ареалом Києва

Пуща-Водицю позбавили статусу історичного ареалу - в новому Генплані до 2025 року ця територія вважатиметься такою, що втратила свою унікальність.

Про це стало відомо під час обговорення історико-архітектурного опорного плану Києва, який є складовою Генерального плану до 2025 року, повідомляє прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

Депутат розповів, що раніше Київ мав 5 історичних ареалів. Тепер два з них об'єднали в Центральний - від Кирилівської церкви до Києво-Печерської Лаври. Південний - до якого входить Музей національної архітектури і побуту "Пирогово" та інші об'єкти - зберігся, а Північно-Солом'янський історичний ареал позбавили статусу, хоч і зберегли пам'ятки як окремі об'єкти.

Тим часом Пуща Водиця як історичний ареал у новому Генплані ліквідований.

Пуща-Водиця - історична місцевість та кліматичний курорт посеред заповідних лісів у північно-західній частині Києва. Свого часу тут побували Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Лев Толстой, Леся Українка. Cюди їздить один із найстаріших маршрутів київського трамваю - №12, лінія якого прокладена через ліс.

Малювали поселення художники І. С. Їжакевич, Ф. 3. Коновалюк. Був тут архітектор В. Городецький. Мешкав та навчався 1917-1923 роках у місцевій школі (нині носить його ім′я) Олег Ольжич - український поет, археолог і політичний діяч, син Олександра Олеся.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.