Українець, що пережив Голодомор, допомагає голодуючим в Африці

110 тисяч доларів передали українці Канади організації ЮНІСЕФ для закупівлі харчів, питної води і ліків для сомалійців, котрі потерпають від голоду. Серед тих, хто передавав чек, був Степан Горлач, котрий пережив Голодомор 1932-1933 років.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

"У 1932-1933 роках в Україні, житниці Європи, помирало до тисячі людей за годину. Радянська влада навмисно виморила голодом українські території, закривши кордон та ізолювавши етнічно-український район Кубані, - розповів представникам ЮНІСЕФ при передачі чеку Степан Горлач. - У результаті голодуючі українці, котрі у пошуках їжі хотіли врятуватися втечею на сусідні території, не мали можливості уникнути смерті. Мільйони загинули в умисно сфабрикованій владою кампанії Голодомору".

Українець закликав допомагати голодуючим Сомалі, адже "сором бачити людей, котрі помирають з голоду в той час, коли ми маємо більше, ніж потрібно".

"ЮНІСЕФ сьогодні допомагає одному мільйону і двомстам тисячам сомалійських громадян чистою водою, харчуванням та ліками, - каже президент ЮНІСЕФ Канади Девід Морлі. - Підтримка буде потрібна і в 2012 році, тому постійна щедрість таких прихильників, як Конгрес українців Канади, є критичним для порятунку життя дітей".

Президент Конгресу українців Канади Павло Грод додав, що українці з власного досвіду знають про жахливі наслідки голоду.

Нагадаємо, що з ініціативи Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв голодомору-геноциду 1932-1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів", пройдуть вшанування у всіх містах країни. О 16-й годині - загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

21 по 27 листопада 2011 року в рамках "Всеканадського тижня усвідомлення Голодомору" заходи пам'яті відбудуться по всій Канаді.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.