Янукович поклав квіти львівським професорам після німця і поляка (ФОТО)

Віктор Янукович нарешті прилетів до Вроцлава й устиг покласти квіти до пам'ятника львівським професорам.

Про це повiдомляє прес-служба президента.

Пам'ятник львівським професорам розташовано у Вроцлавській політехніці, він присвячений ученим, які було замордовані гітлерівцями 4 липня 1941 року на Вулецьких пагорбах у Львові. Тоді нацисти розстріляли 36 львівських учених, серед яких були науковці світового рівня - філолог Тадеуш Бой-Желеньський, медик Антоній Цєшинській, ректор "Львівської політехніки" Каспар Вайгель та інші.

 Фото: "Ґазета виборча"

Аналогічний пам'ятник було відкрито цього року за сприяння Львівської міськради у Львові. Є питання щодо напису на ньому, але Янукович запевнив польську сторону, що цей ньюанс буде узгоджено найближчим часом.

Ранiше Янукович не мiг вилетiти з Києва на урочистостi з нагоди 200-рiччя Вроцлавського унiверситету через туман.

Водночас у Вроцлавському аеропорту у вівторок приземлилися усі літаки, які мали прибути згідно з графіком, крім одного, який скасували через проблеми із сіткою сполучень авіакомпанії, а не через туман.

Така поза нинішнього українського президента викликає мимовільний сміх просунутих користувачів інтернету

Під час урочистостей з нагоди 200-річчя Вроцлавського університету, на яких не був присутній Янукович, президент Німеччини побажав, щоб в Україні "спав туман".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.