СУД ЗАБОРОНИВ СВЯТКУВАТИ РІЧНИЦЮ ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Олександр Попов виконав прохання МВС та Управління держохорони обмежити проведення заходів у центрі Києва 22 листопада - і подав у суд. І Київський окружний адмінсуд заборонив святкування Дня свободи на Майдані незалежності.

Про це повідомляє УП з посиланням на "5 канал".

Як зазначає телеканал, таким чином суд задовольнив позов столичної мерії.

Охочі відсвяткувати сьому річницю помаранчевої революції обіцяють подати апеляцію.

 

Тим часом документи, оприлюднені в блозі "Майдан 2011 року. Народ встає", свідчать, що з проханням обмежити проведення заходів у центрі Києва 22 листопада до глави КМДА Олександра Попова звернулися МВС та Управління держохорони.

Київське управління МВС обґрунтовує своє прохання високою вірогідністю виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками акцій, а також конфліктів із нарядами міліції, які можуть призвести до різкого загострення політичної ситуації.

Крім того, на думку міліції, встановлення тимчасових споруд на Майдані Незалежності не лише спотворює вигляд центральної площі столиці, а цілодобове перебування учасників акції створює антисанітарні умови, але й грубо порушує рішення Київської міської ради "Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд".

Управління держохорони у своєму листі зазначає, що 22 листопада відбудеться візит президента Литви Далі Грибаускайте в Україну, і щодо неї буде здійснюватися державна охорона.

"Просимо звернутися до суду з метою заборони проведення 22 листопада 2011 року акцій протесту біля об’єктів відвідування згідно програми візиту та на маршрутах під'їзду до них", - йдеться в листі.

Згідно з наявними документами, Окружний адміністративний суд Києва у п’ятницю ввечері прийняв рішення повністю задовольнити позов КМДА.

Рішенням суду 21 та 22 листопада забороняється проведення заходів та Майдані Незалежності, вулицях Хрещатик, Городецького, Інститутській, Михайлівській, Банковій, Грушевського.

Помаранчева революція: 20 ВІДЕО, які запам'яталися

У рішенні зазначено, що оскарження даної постанови не зупиняє її виконання.

Зокрема, в постанові обґрунтовується, що для проведення недержавних масових заходів їх організаторами не пізніше ніж за 10 днів до проведення подається письмове повідомлення до виконавчого органу Київської міської ради.

Водночас, повідомлення Коаліції учасників помаранчевої революції, Загальновоїнської спілки України та інших бажаючих провести в ці дні акції, всупереч вимогам, подані менше, ніж за десять днів.

У зв’язку з цим київська міліція не в змозі належним чином забезпечити громадський порядок під час проведення зібрань.

Суд також звернув увагу на інформацію Управління держохорони щодо візиту Грибаускайте 22 листопада і вважає доведеною позивачем реальність виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками масових заходів, а також конфліктів із нарядами міліції.

Крім того, в постанові зазначено, що 21 та 22 листопада відбуватиметься низка заходів за участю посадових осіб держави. Тому проведення заходів у центральній частині міста "може призвести до створення перешкод функціонуванню інститутів влади".

Разом з тим, як повідомляється в блозі, на нараді з питання проведення Дня Свободи, яка відбулася в Головному управлінні внутрішньої політики КМДА, начальник управління Найда і заступники начальника київської міліції Бойко і Онищенко свою позицію пояснили тим, що на Майдані Незалежності у цей день буде встановлюватися ялинка вагою 50 тон, і роботи з її монтажу можуть створювати небезпеку для життя громадян.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.