2004: Володимир Олійник скандує "Зека - геть!" ВІДЕО

Після ухвалення змін до закону "Про судоустрій", одним з авторів якого є депутат-"регіонал" Володимир Олійник, черкащани знайшли відео, як цей політик на мітингах 2004 року кричав "Зека геть!".

Черкащани передали відповідне відео Інсайдеру.

Як відомо, Олійник на той момент втратив посаду черкаського мера і приєднався до "Батьківщини", за списком якої 2006-го пройшов до парламенту.

Серед іншого Олійник закликав черкащан "брати родини і хоч на день поїхати на Майдан", де на той момент проходили акції протесту, "щоб побачити ту добродушну ауру любові".

Він же схвалював дії молодих людей, які на Банковій барабанили в бочки і протестували проти фальсифікації виборів.

"Там [на Майдані] народжується нація", - заявляв Олійник.

Учорашнім законом запроваджено статтю про екстремізм, згідно з якою, за заклики до зміни влади карають позбавленням волі до трьох років.

Дивіться також:

2004: Азаров на помаранчевому Майдані. ВІДЕО

"Долой безнаказанность чинуш!" Листівка Януковича 1990 року. ФОТО

"Покращення життя вже сьогодні". Ролики Партії регіонів. ВІДЕО

Агітпроп за Януковича. СКАНИ

Як "регіонал" прославляв нацистського колаборанта

2004: знищений номер "Урядового кур'єру". ФОТО

Як Чечетов у 2005 році являвся з повинною. ДОКУМЕНТИ

Інші матеріали за темою "Партія регіонів"

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.