Майдан-2004: згадаймо, як це було. Тексти, ФОТО, ВІДЕО

Люди вийшли на вулицю не за власний матеріальний інтерес, а з міркувань гідності - їм було образливо, що влада насміхається з їхнього вибору і думає, що його легко можна проігнорувати. Фото, відео, документи, спогади, статті...

"Історична Правда" пропонує читачам підбірку матеріалів про події осені-зими 2004 року - в тому числі і з архіву УП:

"Яєчний теракт" проти Януковича. ВІДЕО

Виробники яєць засуджують "яєчний теракт". ФОТО

Як влада впливала на вибори. Спогади активістів

Як виглядав агітпроп за Януковича. ФОТО

Вибори-2004. 20 найвідоміших ВІДЕО

Перший день революції у новинах УП

Янукович - президент-2004. Знищений номер "Урядового кур'єру"

Міфи та правда Наметового містечка

Покаяння журналістів "1+1". Включно з Піховшеком

Помаранчева революція. Родинні ФОТО

Як Янукович фальсифікував вибори. СТЕНОГРАМА

Богословська і Азаров на помаранчевому Майдані. ВІДЕО

Хто придумав розвішувати помаранчеві стрічки і гасло "Разом нас багато"

Хто придумав назву "Пора" і наліпки "Вони брешуть"

Вибори "по понятіям": як голосували в Донбасі

Як організували "Нічну Варту" - громадянський патруль на виборах-2004

Слава Украине! Взгляд москвича

Відставка Януковича і спроби домовитися

Як помаранчевих сприймали на Сході

Наш намет проти їхнього танку. Стилістика українських революцій

Перші суперечки в помаранчевому таборі

Янукович обзиває Ющенка "боягузом і базікалом". ВІДЕО

Як міліція готувалася придушувати повстання. Довідка

Помаранчевий автопробіг Півднем і Сходом

Останні дні Віктора Медведчука у владі

"Веселі яйця" - хто і як їх створив

Кваснєвський: "Я сказав Кучмі, що влади в тебе більше немає"

Третій круглий стіл. Переговори влади і опозиції

Постанова Верховного Суду про перевибори

Перемога Ющенка. Хто шукає дружби з новим президентом

Перші кроки Ющенка у владі

Інші матеріали за темою "Помаранчева революція"

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.