Історія українських майданів — від протестів на граніті до Помаранчевої революції. ВІДЕО

Помаранчева революція стала великою несподіванкою для Західного світу. На той момент Захід ледве навчився відрізняти українців від росіян і тут раптом безкровна революція. Тоді українці повстали на захист прав людини і демократії — так само як це зробили в країнах Східної Європи наприкінці 80-х – початку 90-х.

Про витоки і причини Помаранчевої Революції розповідається у дев'ятій серії історичного проєкту "10 Днів незалежності України". Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

 

"Я завжди пам'ятатиму ніч з 21 на 22 листопада 2004 року. Весь день перед тим ми, активісти громадянської кампанії "Пора!", намагалися захистити вибір українців на виборчих дільницях. Це був день голосування, другий тур виборів президента України.

Я бачив як бандити нападали на дільниці, як викрадали бюлетені, як підвозили цілі автобуси підкуплених виборців... Ми робили все, що могли. Але влада все одно оголосила переможцем Януковича. Ми всі були дуже втомлені, але ніхто не збирався спати.

Всі розуміли, що це вирішальний момент для країни. Або народ повстане і захистить свій вибір, або демократії на цьому прийде кінець. Тому замість сну ми роз'їхалися по київських гуртожитках — піднімати студентів на протести", — розповідає історик і автор фільму Володимир В'ятрович.

Насправді для тих, хто стежив за українською історією Помаранчева революція не стала чимось випадковим — першу цеглину у фундамент українських майданів заклала Революція на граніті, яка відбулася у 1990-му. 

Тоді головними вимогами студентів була відмова від підписання нового союзного договору і перевибори Верховної Ради за новими демократичними правилами.

Наступною цеглиною у розбудову української демократії стала акція "Україна без Кучми", яку Леонідові Кучмі вдалося придушити. Проте протести обвалили рейтинги тодішнього президента.

Водночас зростала популярність прем'єр-міністра Віктора Ющенка, який мав репутацію прозахідного реформатора і проукраїнського лідера — за його прем'єрства нарешті почала зростати економіка.

Натомість олігархічні клани не хотіли просто так здаватися. Вони зробили ставку на проросійського кандидата — вихідця з Донбасу з кримінальним минулим Віктора Януковича.

Масові фальсифікації, розгул бандитизму, отруєння, продажна міліція — зрештою всі ці безчинства вивели тисячі людей на головну площу країни, де вони засвідчили свою позицію.

Що стало причиною Помаранчевого Майдану і яку роль у цій історичній події зіграла Революція на граніті 1990 року — дивіться у дев'ятій серії проєкту "10 Днів незалежності України".

Переглянути попередні серії проєкту можна тут.

Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту:

Володимир В'ятрович – автор та ведучий, Андрій Сайчук – сценарист, Леся Вакулюк – сценаристка, Яків Любчич – режисер, Михайло Смуток – виконавчий продюсер, Олександр Попенко – оператор, Костянтин Пузанкін – дизайнер, Олександр Климань – звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік – стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова – грим, Тетяна Колісник – редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк – наукові консультанти, Микола Попелуха – редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич – продюсерка, Лідія Тополевська – фінансистка, Анна Олійник – директорка, Дмитро Гузій – юридична підтримка.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.