Історія українських майданів — від протестів на граніті до Помаранчевої революції. ВІДЕО

Помаранчева революція стала великою несподіванкою для Західного світу. На той момент Захід ледве навчився відрізняти українців від росіян і тут раптом безкровна революція. Тоді українці повстали на захист прав людини і демократії — так само як це зробили в країнах Східної Європи наприкінці 80-х – початку 90-х.

Про витоки і причини Помаранчевої Революції розповідається у дев'ятій серії історичного проєкту "10 Днів незалежності України". Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

 

"Я завжди пам'ятатиму ніч з 21 на 22 листопада 2004 року. Весь день перед тим ми, активісти громадянської кампанії "Пора!", намагалися захистити вибір українців на виборчих дільницях. Це був день голосування, другий тур виборів президента України.

Я бачив як бандити нападали на дільниці, як викрадали бюлетені, як підвозили цілі автобуси підкуплених виборців... Ми робили все, що могли. Але влада все одно оголосила переможцем Януковича. Ми всі були дуже втомлені, але ніхто не збирався спати.

Всі розуміли, що це вирішальний момент для країни. Або народ повстане і захистить свій вибір, або демократії на цьому прийде кінець. Тому замість сну ми роз'їхалися по київських гуртожитках — піднімати студентів на протести", — розповідає історик і автор фільму Володимир В'ятрович.

Насправді для тих, хто стежив за українською історією Помаранчева революція не стала чимось випадковим — першу цеглину у фундамент українських майданів заклала Революція на граніті, яка відбулася у 1990-му. 

Тоді головними вимогами студентів була відмова від підписання нового союзного договору і перевибори Верховної Ради за новими демократичними правилами.

Наступною цеглиною у розбудову української демократії стала акція "Україна без Кучми", яку Леонідові Кучмі вдалося придушити. Проте протести обвалили рейтинги тодішнього президента.

Водночас зростала популярність прем'єр-міністра Віктора Ющенка, який мав репутацію прозахідного реформатора і проукраїнського лідера — за його прем'єрства нарешті почала зростати економіка.

Натомість олігархічні клани не хотіли просто так здаватися. Вони зробили ставку на проросійського кандидата — вихідця з Донбасу з кримінальним минулим Віктора Януковича.

Масові фальсифікації, розгул бандитизму, отруєння, продажна міліція — зрештою всі ці безчинства вивели тисячі людей на головну площу країни, де вони засвідчили свою позицію.

Що стало причиною Помаранчевого Майдану і яку роль у цій історичній події зіграла Революція на граніті 1990 року — дивіться у дев'ятій серії проєкту "10 Днів незалежності України".

Переглянути попередні серії проєкту можна тут.

Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту:

Володимир В'ятрович – автор та ведучий, Андрій Сайчук – сценарист, Леся Вакулюк – сценаристка, Яків Любчич – режисер, Михайло Смуток – виконавчий продюсер, Олександр Попенко – оператор, Костянтин Пузанкін – дизайнер, Олександр Климань – звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік – стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова – грим, Тетяна Колісник – редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк – наукові консультанти, Микола Попелуха – редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич – продюсерка, Лідія Тополевська – фінансистка, Анна Олійник – директорка, Дмитро Гузій – юридична підтримка.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.