У Києві вшанували воїнів Другого Зимового походу (ФОТО)

З нагоди 90-ліття подій під Базаром Київська міська організація Спілки Української Молоді в Україні провела ряд заходів, що були спрямовані на поширення інформації про “Листопадовий рейд” 1921 року серед мешканців столиці.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

18 листопада у приміщенні недільної школи парафії УПЦ КП “Неопалима Купина” відбулась зустріч з істориком Ярославом Тинченком. Присутні близько години спілкувались із дослідником на тему Листопадового рейду і ставили питання про події осені 1921 р.

Після бесіди були продемонстровані дві документальні стрічки: "Похід у безсмертя" та "Собор на крові", які розповідають про Перші Визвольні змагання (1917-1921 рр).

Біля пам'ятника офіцерам Армії УНР

У неділю, 20 листопада, панотець Віктор (Мілейко) відправив панахиду за Героями Базару біля пам'ятника "Старшинам Армії УНР - уродженцям м. Києва". Прикметно, що один старшина-киянин, ім'я якого викарбовано на постаменті, - є воїном з числа Героїв Базару. Йдеться про Анастасія Яська

ДОВІДКА:

Другий Зимовий похід Армії УНР. У жовтні 1921 командуванням Армії УНР було розроблено план, який передбачав надання воєнної допомоги партизанському рухові в Україні. Активні дії повстанських загонів повинні були перешкодити вивезенню продовольства з України в Росію і тим самим врятувати населення від голоду 1921-1922 рр.

Стратегічним завданням операції було підняття всенародного повстання і повалення більшовицького режиму в Україні. Ця акція ввійшла в історію під назвою Другий зимовий похід Армії УНР або Листопадовий рейд.

Ясько Анастас Стефанович. Народився 1896 р. у м. Київ. Українець. Слюсар. Закінчив Київську школу прапорщиків. Безпартійний. В українській армії з 1918 р. Був інтернований у таборах Ланцут, Александров Куявський і Стшалково (Польща). Під час Другого Зимового походу - в. о. командира 3-ї сотні 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Будучи пораненим, потрапив у полон 16 листопада 1921 р. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.