Спецпроект

НА ОБОЛОНІ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК ОФІЦЕРАМ АРМІЇ УНР (ФОТО)

28 травня в Оболонському районі відкрили пам'ятник "Старшинам Армії УНР - уродженцям Києва". Він став першим монументом у столиці, присвяченим воїнам Армії Української Народної Республіки.

Про це повідомляють ініціатори будівництва пам'ятника.

Пам'ятник являє собою збільшену копію ордена "Хрест Симона Петлюри" - нагороду, затверджену 1932 року урядом УНР у вигнанні.

Право на відзнаку мав "кожен вояк Армії УНР та повстанських відділів, який брав участь у збройній боротьбі за визволення України".

Пам'ятник розміщений у мальовничому місці - на розв'язці трамвайних колій, над берегом озера Опечень і на околиці спального мікрорайону, неподалік метро "Оболонь". Вулиця, на якій стоятиме пам'ятник, теж носить ім'я українського офіцера (який устиг повоювати і у французькій, і у радянській арміях) - маршала Малиновського.

Всі фото Дмитра Ларіна

Більш ніж двометровий хрест установлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (імена яких вдалося встановити історикам).

 Мітинг відбувся мирно і несподівано зворушливо - без політичних прапорів і гасел

Монумент, розміщений на подвір'ї Храму Ікони Божої Матері "Неопалима купина", був зведений на кошти громади храму та за сприяння благодійної ініціативи "Героїка" і Спілки української молоді.

 З реконструкторами армії УНР в кореспондентів ІП зав'язалася міцна дружба :), тож скоро чекайте детального звіту про озброєння і спорядження Дієвої армії

Захід почався з панахиди за полеглими воїнами Армії УНР, яку відправив настоятель храму о.Віктор Мілейко. Далі був невеличкий мітинг, який відкрив громадський активіст Павло Подобєд. Він розповів біографії багатьох старшин Армії УНР, імена яких викарбувані на пам'ятнику.

 

Більшість із них були колишніми офіцерами Російської імператорської армії. Частина загинула, частина емігрувала, деякі повернулися з еміграції і були репресовані радянськими органами ГПУ-НКВС.

Скромний монумент на церковному подвір'ї

На честь воїнів Армії УНР співав церковний хор парафії "Неопалима купина", хор "Гомін", виступили бандурист Ярослав Джусь (півфіналіст шоу "Україна має талант") та кобзар Тарас Компаніченко зі стрілецькими піснями.

 Перехожі оболонці і пасажири трамваїв цікавилися новим пам'ятником на своєму масиві

Від імені Всеукраїнського об'єднання ветеранів виступив Олесь Гриб.

Нагадаємо, що у грудні 2010 року голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець заявив, що вулиця угорського комуніста Мате Залки на Оболоні буде перейменована на честь Романа Шухевича.

Фото: Дмитро ЛАРІН

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка