Спецпроект

НА ОБОЛОНІ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК ОФІЦЕРАМ АРМІЇ УНР (ФОТО)

28 травня в Оболонському районі відкрили пам'ятник "Старшинам Армії УНР - уродженцям Києва". Він став першим монументом у столиці, присвяченим воїнам Армії Української Народної Республіки.

Про це повідомляють ініціатори будівництва пам'ятника.

Пам'ятник являє собою збільшену копію ордена "Хрест Симона Петлюри" - нагороду, затверджену 1932 року урядом УНР у вигнанні.

Право на відзнаку мав "кожен вояк Армії УНР та повстанських відділів, який брав участь у збройній боротьбі за визволення України".

Пам'ятник розміщений у мальовничому місці - на розв'язці трамвайних колій, над берегом озера Опечень і на околиці спального мікрорайону, неподалік метро "Оболонь". Вулиця, на якій стоятиме пам'ятник, теж носить ім'я українського офіцера (який устиг повоювати і у французькій, і у радянській арміях) - маршала Малиновського.

Всі фото Дмитра Ларіна

Більш ніж двометровий хрест установлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (імена яких вдалося встановити історикам).

 Мітинг відбувся мирно і несподівано зворушливо - без політичних прапорів і гасел

Монумент, розміщений на подвір'ї Храму Ікони Божої Матері "Неопалима купина", був зведений на кошти громади храму та за сприяння благодійної ініціативи "Героїка" і Спілки української молоді.

 З реконструкторами армії УНР в кореспондентів ІП зав'язалася міцна дружба :), тож скоро чекайте детального звіту про озброєння і спорядження Дієвої армії

Захід почався з панахиди за полеглими воїнами Армії УНР, яку відправив настоятель храму о.Віктор Мілейко. Далі був невеличкий мітинг, який відкрив громадський активіст Павло Подобєд. Він розповів біографії багатьох старшин Армії УНР, імена яких викарбувані на пам'ятнику.

 

Більшість із них були колишніми офіцерами Російської імператорської армії. Частина загинула, частина емігрувала, деякі повернулися з еміграції і були репресовані радянськими органами ГПУ-НКВС.

Скромний монумент на церковному подвір'ї

На честь воїнів Армії УНР співав церковний хор парафії "Неопалима купина", хор "Гомін", виступили бандурист Ярослав Джусь (півфіналіст шоу "Україна має талант") та кобзар Тарас Компаніченко зі стрілецькими піснями.

 Перехожі оболонці і пасажири трамваїв цікавилися новим пам'ятником на своєму масиві

Від імені Всеукраїнського об'єднання ветеранів виступив Олесь Гриб.

Нагадаємо, що у грудні 2010 року голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець заявив, що вулиця угорського комуніста Мате Залки на Оболоні буде перейменована на честь Романа Шухевича.

Фото: Дмитро ЛАРІН

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.