Спецпроект

Януковича знову попросили визнати Голодомор геноцидом

Українська Всесвітня координаційна Рада закликає нинішню владу визнати Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом української нації.

Про це йдеться у заяві УВКР, отриманій "Історичною Правдою".

"Ця трагедія українського народу, моторошний Голодомор, досі стукає у наші серця тривогою і страхом перед майбутнім, оскільки комуністичні злочини досі в Україні не покарані, а непокаране зло може повторитися", - йдеться в заяві.

УВКР закликає нинішню владу визнати Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом української нації, "тим більше, що на сьогодні вже десятки держав солідаризувалися з Україною і засуджують комуністичний геноцид українців 1932-1933 рр.".

УВКР також звертається до українських громад за межами України з проханням продовжити  свої зусилля щодо визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом.

 

Українська Всесвітня координаційна Рада - спілка громадських організацій в Україні та за кордоном. У 2001 році до УВКР входило більше 382 організацій. Вищим органом управління УВКР є Всесвітній форум українців.

 

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.