Спецпроект

"Коли чуєте "русскій мір" — згадайте Голодомор" — Ірена Карпа (ФОТО)

Відома письменниця закликала українців пам’ятати про Голодомор, "бо амнезія загрожуватиме зникненням українського народу". Ірена Карпа засвітить свічку 26 листопада в пам’ять про жертв геноциду 1932-33 років.

 

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Ірена Карпа відвідала разом із дочкою Національний меморіал жертв Голодомору для участі в акції "Ціна життя в 33-му".

Є речі, які начебто вже давно було сказано, але тим не менше їх треба повторювати для кожного покоління, - сказала письменниця. - Так само, як повторюється "не вбий", "не вкради". Так само ми повинні згадувати про Голодомор".

"Коли хтось починає говорити про якісь ідеї відновлення імперії, про "рускій мір", про те, що хай би Україна була чиєюсь губернією, — просто згадайте, як це — жити на своїй землі, коли ти не є господарем, коли хтось прийшов і вирішує, що тобі робити. Вирішує, вмираєш ти чи ні. Коли ти повинен вмирати тільки через те, що ти українець", — наголосила Карпа.

 Ірена Карпа

За її словами, пам’ять повинна бути присутня в кожній новій людині: "Амнезія ж загрожує виродженням нації. Зникненням. Якщо в людини немає пам’яті — в неї немає стрижня, ми не можемо говорити про жодну ідентичність. Ми тоді не народ, а просто біомаса".

Раніше запалити свічки пам'яті закликав українців лідер гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола.

Нагадаємо, що з ініціативи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів", пройдуть вшанування у всіх містах країни.

 

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.