Спецпроект

"До Голодомору треба ставитись, як поляки до Катині" - гурт "Гайдамаки" (ФОТО)

Лідер гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола закликав українців 26 листопада запалити свічки пам’яті жертвам Голодомору і власним прикладом посприяти тому, щоб ця сторінка історії була найбільш освітленою та усвідомленою.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Лідер гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола перемолов 5 колосків на старовинних українських жорнах. Він хотів показати, за яку крихту борошна розстрілювали українців у 1933 році згідно із сумнозвісним законом.

"Змеленого з п’яти колосків борошна якраз вистачає на таку ж кількість пороху, як у набоях гвинтівки Мосіна, якою розстрілювали вмираючих від голоду українців за вкрадені з колгоспного поля кілька колосків. Ціна життя прирівнювалася до ціни пострілу", — сказав Олександр Ярмола.

Фото Володимира Давиденка

Співак наголосив: "Продподатки, продрозверстки, проведені Радянським Союзом, оцей весь терор і таке примусове залучення до радянського концтабору — зовсім було непотрібне українцям. Ми були окремим народом і чудово могли собі самі дати раду".

Лідер відомого гурту "Гайдамаки" закликав українців долучитися до жалобних заходів 26 листопада, а увечері, за традицією, запалити свічки на вікнах своїх домівок.

Олександр Ярмола прийде 26 листопада о 14:00 до станції метро "Арсенальна", щоб долучитися до скорботної ходи до Національного меморіалу Голодомору. Ця хода буде присвячена пам’яті дітей, вбитих і ненароджених унаслідок геноциду 1932-33 років.

Співак також додав, що його дивує байдужість багатьох українців до питання визнання Голодомору 1932-1932 років геноцидом українського народу. "Я хотів би, щоб українці були дуже принциповими в таких питаннях, як, наприклад, поляки щодо Катинської трагедії", — наголосив він.

Нагадаємо, що з ініціативи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів", пройдуть вшанування у всіх містах країни.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.