Спецпроект

"До Голодомору треба ставитись, як поляки до Катині" - гурт "Гайдамаки" (ФОТО)

Лідер гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола закликав українців 26 листопада запалити свічки пам’яті жертвам Голодомору і власним прикладом посприяти тому, щоб ця сторінка історії була найбільш освітленою та усвідомленою.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Лідер гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола перемолов 5 колосків на старовинних українських жорнах. Він хотів показати, за яку крихту борошна розстрілювали українців у 1933 році згідно із сумнозвісним законом.

"Змеленого з п’яти колосків борошна якраз вистачає на таку ж кількість пороху, як у набоях гвинтівки Мосіна, якою розстрілювали вмираючих від голоду українців за вкрадені з колгоспного поля кілька колосків. Ціна життя прирівнювалася до ціни пострілу", — сказав Олександр Ярмола.

Фото Володимира Давиденка

Співак наголосив: "Продподатки, продрозверстки, проведені Радянським Союзом, оцей весь терор і таке примусове залучення до радянського концтабору — зовсім було непотрібне українцям. Ми були окремим народом і чудово могли собі самі дати раду".

Лідер відомого гурту "Гайдамаки" закликав українців долучитися до жалобних заходів 26 листопада, а увечері, за традицією, запалити свічки на вікнах своїх домівок.

Олександр Ярмола прийде 26 листопада о 14:00 до станції метро "Арсенальна", щоб долучитися до скорботної ходи до Національного меморіалу Голодомору. Ця хода буде присвячена пам’яті дітей, вбитих і ненароджених унаслідок геноциду 1932-33 років.

Співак також додав, що його дивує байдужість багатьох українців до питання визнання Голодомору 1932-1932 років геноцидом українського народу. "Я хотів би, щоб українці були дуже принциповими в таких питаннях, як, наприклад, поляки щодо Катинської трагедії", — наголосив він.

Нагадаємо, що з ініціативи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів", пройдуть вшанування у всіх містах країни.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.