Спецпроект

"До Голодомору треба ставитись, як поляки до Катині" - гурт "Гайдамаки" (ФОТО)

Лідер гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола закликав українців 26 листопада запалити свічки пам’яті жертвам Голодомору і власним прикладом посприяти тому, щоб ця сторінка історії була найбільш освітленою та усвідомленою.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Лідер гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола перемолов 5 колосків на старовинних українських жорнах. Він хотів показати, за яку крихту борошна розстрілювали українців у 1933 році згідно із сумнозвісним законом.

"Змеленого з п’яти колосків борошна якраз вистачає на таку ж кількість пороху, як у набоях гвинтівки Мосіна, якою розстрілювали вмираючих від голоду українців за вкрадені з колгоспного поля кілька колосків. Ціна життя прирівнювалася до ціни пострілу", — сказав Олександр Ярмола.

Фото Володимира Давиденка

Співак наголосив: "Продподатки, продрозверстки, проведені Радянським Союзом, оцей весь терор і таке примусове залучення до радянського концтабору — зовсім було непотрібне українцям. Ми були окремим народом і чудово могли собі самі дати раду".

Лідер відомого гурту "Гайдамаки" закликав українців долучитися до жалобних заходів 26 листопада, а увечері, за традицією, запалити свічки на вікнах своїх домівок.

Олександр Ярмола прийде 26 листопада о 14:00 до станції метро "Арсенальна", щоб долучитися до скорботної ходи до Національного меморіалу Голодомору. Ця хода буде присвячена пам’яті дітей, вбитих і ненароджених унаслідок геноциду 1932-33 років.

Співак також додав, що його дивує байдужість багатьох українців до питання визнання Голодомору 1932-1932 років геноцидом українського народу. "Я хотів би, щоб українці були дуже принциповими в таких питаннях, як, наприклад, поляки щодо Катинської трагедії", — наголосив він.

Нагадаємо, що з ініціативи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів", пройдуть вшанування у всіх містах країни.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.